УДК 336.713

М. П. Заяць

Львівська комерційна академія, Україна

ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ПОКРАЩАННЯ ЯКІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК БАНКІВСЬКИХ АКТИВІВ

Проведено аналіз та оцінку якості активів банків України, на основі чого виявлено позитивні та негативні моменти їхньої діяльності в посткризовий період. Визначено основні причини виникнення проблемної заборгованості і наведено рекомендації щодо мінімізації ризиків та управління проблемними кредитами.

Ключові слова: активи банків, якість активів, проблемна заборгованість, кредитний ризик, реструктуризація.

Проведены анализ и оценка качества активов банков Украины, на основе чего выявлены положительные и отрицательные моменты их деятельности в посткризисный период. Определены основные причины возникновения проблемной задолженности и приведены рекомендации по минимизации рисков и управления проблемными кредитами.

Ключевые слова: активы банков, качество активов, проблемная задолженность, кредитный риск, реструктуризация.

The articles includes analysis and evaluation of the assets quality of Ukrainian banks. On the given basis positive and negative aspects of banking activities in the post-crisis period were revealed. Main reasons of bad debt emergence are defined and further recommendations regarding the minimization of risks and management of problem loans are provided.

Keywords: assets of banks, asset quality, bad debts, credit risk, restructuring.

У сучасних умовах необхідною передумовою стабільного та поступального розвитку банківської системи України є забезпечення належної якості банківських активів на основі формування відповідної системи заходів. Це обумовлено тим, що у мінливих економічних умовах для забезпечення достатності капіталу та відповідного рівня ліквідності банки зобов’язані постійно оцінювати якість своїх активів і здійснювати відповідні коригування щодо управління ними. Дослідження вітчизняними науковцями причин банкрутства низки банків засвідчило, що саме низька якість активів, відсутність своєчасного виявлення проблемних кредитів, слабкість контролю з боку банківського керівництва спричинили ситуацію їхньої проблемності та неплатоспроможності.

Особливу увагу проблемним аспектам підвищення якості банківських активів та управління проблемною заборгованістю приділяли такі вчені, як Р. А. Герасименко, Л. М. Єріс, М. М. Квасній, Ю. В. Колобов, О. Є. Костюченко, Л. М. Прий­дун, В. С. Сирота, О. А. Терещенко, С. С. Щеглов та інші.

Мета публікації – висвітлення перспективних напрямів покращання якісних характеристик банківських активів у контексті формування системи заходів щодо зменшення обсягу проблемної заборгованості.

Дослідження загальних тенденцій розвитку банківської системи України засвідчило, що основною причиною виникнення та розгортання кризових явищ у діяльності банків є недостатньо зважений підхід до формування портфеля активів, зокрема кредитного.

Проблемні активи негативно впливають на структуру активів банків та рівень якості кредитних портфелів, чинять тиск на показник достатності регулятивного капіталу банків, суттєво знижують ефективність банківської діяльності, створюють труднощі для роботи позичальників та кредиторів, ускладнюють процес управління фінансовими потоками, підривають довіру вкладників та інвесторів до банківської системи, істотно скорочують можливості фінансування реального сектора економіки країни [4].

Динаміка якості активів банків України за період 2008–2013 рр. зображена на рис. 1.

 

Рис. 1. Динаміка якості активів банків України за 2008–2013 рр.

(Джерело складено на основі: [5])

 

Згідно з даними рс. 1 випливає, що посткризовий період розвитку банківської системи України з 2011 року характеризується відновленням позитивних тен­ден­цій розвитку, які характеризуються зростанням загального обсягу активів та скороченням проблемної та безнадійної заборгованості.

Головною причиною покращання була активізація продажу проблемних кредитів третім особам. Так, у 2011 р. для зменшення частки негативно класифікованої заборгованості та покращання балансів банки активно списували заборгованість, продавали заставне майно, передавали або продавали проблемні активи. Приблизно половина щорічного списання проблемних кредитів відбулася в листопаді – груд­ні 2011 р., чому сприяли прийняті нормативні акти НБУ і ДПАУ [6, с. 82].

Позитивним моментом I півріччя 2013 р. вважаємо зростання загального обсягу активів банків України, яке відбулося за рахунок збільшення обсягу портфеля цінних паперів, інших фінансових активів та інших активів, а також зростання окремих складових кредитного, інвестиційного портфеля, зокрема, обсягу кредитів та заборгованості клієнтів, цінних паперів у портфелях банків на продаж та обсягу коштів в інших банках.

Окремі установи банківського сектора економіки України є лідерами у збіль­шенні активів. Якщо зростання загального обсягу активів відбулося лише на 6 %, то низка банків з вітчизняним капіталом наростили обсяги своїх активів у півтора-два рази, що представлено у табл. 1.

Таблиця 1

Активи банків України,

які найбільше зростали у І півріччі 2013 р.

зп

Банки

Активи станом на 01.01.2013р.,

млн грн

Приріст активів упродовж

6 місяців, %

Активи станом на 01.07.2013р.,

млн грн

1

Банк «Фінансовий партнер»

482 963

116,7

1 046 384

2

Грін Банк

200 530

72,6

346 037

3

Реал Банк

921 809

64,4

1 515 651

4

Експобанк

1 898 332

62,0

3 074 364

5

Дельта Банк

29 842 468

59,6

47 615 666

6

Прайм Банк

257 128

59,2

409 337

7

Банк «Петрокомерц-Ук­раї­на»

916 024

56,0

1 429 442

8

Банк «Преміум»

690 660

53,2

1 097 904

Джерело: складено на основі: [2; 5].

 

Така активність банків з вітчизняним капіталом зумовлена нарощуванням кредитно-інвестиційної діяльності та диверсифікацією кредитного портфеля шляхом більш широкого використання сучасних кредитних послуг корпоративними і роздрібними клієнтами, розвитком споживчого кредитування, вкладенням в ОВДП і активізацією угод злиття, поглинання і придбання установ. Банки з іноземним капіталом мають більш жорсткі скорингові системи, через які пройти українським споживачам набагато важче, ніж у місцевих установах, і зростання кредитної та інвестиційної активності відбувається більш сповільненими темпами, оскільки біль­шість угод доводиться погоджувати з материнськими структурами.

За кількісного збільшення активів спостерігається зростання обсягів проблемної заборгованості, яка зросла з 72520 млн грн станом на 01.01.2013 р. до 76566 млн грн станом на 01.08.2013 р. Така ситуація зумовлена недостатнім рівнем управління проблемною кредитною заборгованістю, значним обсягом недосформованих резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, невикористанням таких підходів до управління, як пролонгація, реструктуризація кредитів і переведення валютних кредитів у гривневі.

Суттєве зростання частки проблемних кредитів є ознакою погіршення якості кредитного портфеля банків України та потребує формування більшого обсягу резервів під кредитні ризики.

Згідно з Положенням № 23 «Про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями» від 25.01.2012 р., банк з метою розрахунку резервів класифікує активи за такими категоріями якості:

-   І (найвища) – немає ризику або ризик є мінімальним;

-   ІІ – помірний ризик;

-   ІІІ – значний ризик;

-   IV – високий ризик;

-   V (найнижча) – реалізований ризик [1].

Заборгованість за активами, віднесеними до V категорії, є безнадійною. Безнадійними вважаються кредити, за якими спостерігається збільшення на 50 відсотків боргу, простроченого понад 90 днів.

Згідно з проведеними дослідженями виявлено, що найбільший обсяг проблем­них кредитів спостерігається у банків І групи, які посідають лідируючі позиції у кредитно-інвестиційному забезпеченні корпоративного і роздрібного бізнесу і є системоутворюючими установами.

У групі найбільших установ Укрсоцбанк за розміром активів посідає 6-те міс­це, а сума його безнадійних кредитів складає 14,9 млн грн, що є вищою ніж у КБ «ПриватБанк», який має обсяг проблемних кредитів у розмірі 12,5 млрд грн. Це зумовлено тим, що Укрсоцбанк є лідером на ринку іпотечного кредитування, проте після різкої девальвації гривні зарплати позичальників у валютному еквіваленті різко знизились, а борги перед банком, навпаки, зросли на 50–60 %.

Станом на 01.01.2013 р. в Укрсоцбанку кредити фізичним особам з простроченням оплати понад 360 днів перевищили 9,5 млрд грн. Це 56 % всіх кредитів, виданих банком населенню, майже вся сума цих боргів – іпотека [3].

«Райффайзен Банк Аваль», «Укрексімбанк», «ВТБ Банк» та «Укргазбанк» – це установи, в яких також на сьогодні наявна значна кількість безнадійних кредитів. На думку С. Мамедова – голови правління «Укргазбанку», переважна частина наявних у банку проблемних кредитів була видана до 2010 року.

Основними причинами формування проблемного портфеля банківських установ стали: викликане кризою зниження платоспроможності як фізичних, так і юридичних осіб, підвищення курсу долара й істотне зниження вартості заставних об’єктів та зниження їхньої ліквідності.

ПАТ «Державний Ощадний банк України» є установою, яка спеціалізується на залученні фінансових ресурсів від населення, проте розміщує їх ризиково, про що свідчать наявні обсяги проблемної заборгованості у розмірі 4,6 млрд грн [3].

Основними причинами зростання кількості безнадійних кредитів у кредитному портфелі банків вважаємо: неефективний механізм формування та реалізації кредитної політики, недосконалі підходи до вибору механізмів оцінки кредитоспроможності позичальників, недостатньо зважені підходи до вибору шляхів мінімізації ризиків та методів управління ними.

Саме тому підвищення якості банківських активів, мінімізація ризиків та ефективне управління проблемною заборгованістю є основними завданнями для банків України, вирішення яких забезпечить їхню конкурентоспроможність і ста­більність діяльності на банківському ринку.

З метою мінімізації кредитних ризиків та підвищення якості активів банки розробляють ефективні системи управління кредитним портфелем, які базуються на оцінці фінансового стану корпоративних і роздрібних клієнтів, ступені обслуговування боргу й вартості та ліквідності заставного майна.

Вагомим підходом до вдосконалення кредитоспроможності юридичних осіб є визначення інтегрального показника із застосуванням багатофакторної дискримінантної моделі за такою формулою:

Z = a1K1 + a2K2 + a3K3 + a4K4 + a5K5 + anKn – a0,                                (1)

де:   K1, K2, …, Kn – фінансові коефіцієнти, що визначаються на підставі даних фінансової звітності боржника – юридичної особи для великого або середнього підприємства. Для малого підприємства замість зазначених коефіцієнтів застосовуються коефіцієнти MK1, MK2, …, MKn;

a1, a2, …, an – параметри, що визначаються з урахуванням вагомості та розрядності фінансових коефіцієнтів і щорічно актуалізуються Національним банком України на підставі даних фінансової звітності боржників – юридичних осіб;

a0 – вільний член дискримінантної моделі, значення якого щорічно актуалізуються Національним банком України [1].

Оцінка фінансового стану фізичної особи, якій надано кредит, здійснюється на основі розрахунку кількісних та якісних показників, рівня дохідності і витратності господарювання домогосподарств із врахуванням коефіцієнта сімейності. Відповідно виокремлюються чотири класи кредитоспроможності фі­зич­них осіб, які наведено на рис. 2.

 

Рис. 2. Характеристика класів фінансового стану боржника – фізичної особи

(Джерело складено на основі: [1])

 

Поруч із новітніми підходами до оцінки кредитоспроможності клієнтів банку, впроваджують ефективні методи управління проблемною заборгованістю. Дієвим методом управління проблемною заборгованістю є реструктуризація кредитів.

Ціль проведення реструктуризації – створення умов позичальникові для погашення заборгованості, виходячи з його реальних доходів на момент погашення кредитної заборгованості й, як наслідок, виконання позичальником зобов’язань перед банком. Через низку причин банки не зацікавлені в офіційному визнанні дефолту позичальника й усіляко намагаються цього уникнути, надаючи позичальникові відстрочки, розстрочки, знижки [8, с. 194].

Основними методами реструктуризації кредитної заборгованості, які найбільш часто застосовуються в банках України, є такі:

-   збільшення термінів кредитування;

-   кредитні канікули;

-   перехід на ануїтетну або класичну схему погашення;

-   зниження відсоткової ставки;

-   конверсія.

Поруч з методами реструктуризації, зазначеними вище, які належать до внутрішньобанківських, слід виділити також зовнішні методи управління проблемною заборгованістю, які дозволяють банкам передавати третім особам наявний кредитний ризик.

До зовнішніх методів управління проблемною заборгованістю можна віднести:

-   передача проблемних активів в управління третій особі (колектору) без оптимізації балансу банку;

-   передача або продаж проблемних активів пов’язаній фінансовій компанії на засадах оптимізації балансу;

-   продаж проблемних активів непов’язаній фінансовій компанії на умовах факторингу;

-   здійснення сек’юритизації активів;

-    передача проблемних активів санаційному банку.

Одним із варіантів вирішення проблеми токсичних активів банківської системи стало створення «санаційного» банку на базі ПАТ «Родовід Банк», завданням якого визначено проведення роботи з активами державних банків та установ у капіталізації яких взяла участь держава, з метою забезпечення максимальних надходжень від реалізації проблемної заборгованості.

Висновки. Отже, проблемні активи є однією з основних причин, яка негатив­но впливає на їх і ліквідність та зумовлює погіршення основних фінансово-еко­номічних показників діяльності банків. Це вимагає обґрунтування і застосування дієвих заходів і методів управління проблемною заборгованістю з метою мінімізації ризиків, підвищення рівня дохідності банківських активів і забезпечення конкурентоспроможності банків на ринку фінансових продуктів і послуг.

Вимагають подальшого дослідження окремі методи та інструменти управління проблемною заборгованістю, впровадження методологічних підходів до передачі проблемних активів санаційним банкам та розробка механізмів роботи банків із застрахованими депозитами і якісними активами за значних обсягів сумнівної та безнадійної до повернення заборгованості.

Бібліографічні посилання

1.      Положення Національного банку України про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями (№ 23 від 25.01.2012) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua

2.      Комаха О. Топ-10 быстрорастущих банков Украины / О. Комаха // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.forbes.ua/business/1356667-top-10-bystrorastushchih-bankov-ukrainy

3.      Комаха О. Топ-7 банков с самой крупной безнадежной задолженностью / О. Комаха // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.forbes.ua/business/1355084-top-7-bankov-s-samoj-krupnoj-beznadezhnoj-zadolzhennostyu

4.      Костюченко О. Є. Шляхи вдосконалення роботи з проблемними кредитами банку в посткризовий період / О. Є. Костюченко, А. Є. Цибаєв // Економічний форум (3/2012) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/Portal/ soc_gum/ekfor/2012_3/57.pdf

5.      Офіційне інтернет-представництво Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua

6.      Павлова Є. П. Удосконалення методики оцінки якості кредитного портфелю банку / Є. П. Павлова // Молодіжний науковий вісник УАБС НБУ. Серія: Економічні науки. – 2013. – № 3. – С. 80–91.

7.      Суханова О. Частка проблемних кредитів в активах українських банків за півроку зросла до 9,1 % [Електронний ресурс] / О. Суханова // Новини: Економіка. – Режим доступу : http://www.unn.com.ua/uk/news/1235572-chastka-problemnikh-kreditiv-v-aktivakh-ukrayinskikh-bankiv-za-pivroku-zrosla-do-9-1

8.      Щеглов С. С. Сутність та особливості реструктуризації кредитної заборгованості комер­ційних банків / С. С. Щеглов // Економіка Криму. – 2012. – № 2 (39). – С. 193–197.

Надійшла до редколегії 30.10.2013