УДК 303.732.4:658.152

Т. С. Яровенко, Ю. О. Воробйова 1

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

Досліджено особливості оцінювання ризиків інвестиційних проектів; розроблено й обґрун­товано авторський підхід щодо оцінювання ризиків на кожному з етапів життєвого циклу інвестиційного проекту.

Ключові слова: управління ризиками, інвестиційний проект, комерційний ризик, операційний ри­зик, фінансовий ризик.

Исследованы особенности оценки рисков инвестиционных проектов; разработан и обос­но­ван авторский подход к оценке рисков на каждом этапе жизненного цикла инвести­цион­но­го проекта.

Ключевые слова: управления рисками, инвестиционный проект, коммерческий риск, опера­цион­ный риск, финансовый риск.

In the article the features of the risk assessment of investment projects developed and proved the author’s approach to the assessment of risks at each stage of the life cycle of the investment project.

Keywords: risk management, investment project, commercial risk, operational risk, financial risk.

Сучасний стан ринку інвестицій в Україні характеризується незначною ак­тив­­­ністю, що пов’язано із особливостями національного інвестиційного клімату, зокрема із досить високим рівнем впливу ризиків розробки та впровадження ін­вести­ційних проектів. Тому актуальним стає подальший розвиток методології та методів розрахунків ризиків задля можливості порівняння впровадження інвес­ти­ційних проектів за певними видами ризиків. Окрім цього існуючі розробки управління інвестиціями потребують більш глибокого врахування ступеня ри­зику в інвестиційних розрахунках, подальшого розвитку в напрямі вдоско­на­лен­ня методичних підходів процесу розробки інвестиційного проекту та оптимізації його результатів, що є необхідною умовою інвестування.

Дослідженню механізму інвестування, сутності ризику функціонування під­приємств та управління ними присвячено багато праць провідних учених; зо­кре­ма це В. П. Буянов, В. М. Васильєв, П. І. Верченко, В. В. Вітлінський, В. В. Глу­щенко, В. М. Гранатуров, Л. Б. Долінський, А. М. Дубров, М. А. Кайгородова, Л. А. Кор­нієнко, А. В. Матвійчук, Л. А. Михайлов, Ю. Н. Панібратов, О. В. Пернарівський, С. Д. Рез­ник, О. В. Таран та ін.

Більшість наукових досліджень вони присвятили теоретичним і методо­ло­гіч­ним пи­танням розробки та реалізації інвестиційних проектів, механізму регулю­ван­ня інвес­тиційної діяльності, вдосконаленню математичного апарату оціню­вання ри­зи­ку тощо.

Метою статті є узагальнення і розвиток науково-методичних основ, розробка інструментарію та практичних рекомендацій щодо створення ефективного еко­но­мічного механізму управління ризиками під час здійснення інвестиційної діяль­­ності з урахуванням життєвого циклу інвестиційного проекту.

Отже, у першу чергу необхідно визначитися з поняттям управління ризиками, тому найбільш оптимальний варіант при визначенні відповідного процесу – розглянути його через призму законодавства України (див. таблицю).

Таблиця

Управління ризиками

Нормативно-правовий акт

Визначення поняття

«управління ризиками»

Наказ Державної податкової адміністрації Ук­раїни «Про затвердження Методичних реко­мен­дацій щодо організації проведення пере­ві­рок підприємств, які входять до складу фінан­сово-промислових груп, інших об’єднань та великих платників податків (Методичні реко­мен­дації, розділ Визначення термінів)» 16.07.2007 № 432 [1]

Процес вивчення та упередження мож­ли­вості втрати бюджетних надходжень, а та­кож удос­коналення методів виявлення та усу­нення по­ру­шень податкового та ва­лют­ного зако­но­дав­ства

Наказ Міністерства фінансів України «Про за­твер­дження Термінологічної бази системи вну­­трішнього контролю та аудиту Державного каз­начейства України (Термінологічна база, п. 13)» 07.10.2008 № 417 [2]

Діяльність, пов’язана із ідентифікацією, ана­лізом ризиків та прийняттям рішень, які мінімізують негативні наслідки настання ризикових подій, метою якої є найбільш ран­нє виявлення мо­ж­ливих недоліків, по­рушень, неефективного ви­користання ре­сур­сів під час виконання Дер­жав­ним каз­начейством адміністративної, фі­нан­со­во-гос­подарської, технологічної роботи

Постанова Кабінету Міністрів України «Про за­твердження Методики виявлення ризиків, пов’я­заних з державно-приватним парт­нер­с­твом, їх оцін­ки та визначення форми управління ними (Ме­тодика, п. 3)» від 16 лютого 2011 р. № 232 [3]

Розробка та здійснення оптимальних захо­дів для запобігання виникненню ризиків та ліквідації наслідків їх виникнення


Управління ризиком є системою заходів щодо зниження його можливих на­слідків для суб’єкта господарювання, держави, економіки країни або суспільства в цілому. На нашу думку, розробка такого механізму є важливою для кожного підприємства України, особливо під час здійснення інвестиційних процесів на підприємстві.

З урахуванням результатів досліджень якості інвестиційного клімату і рівня інвестиційної активності в Україні компанії Research & Branding Group (які від­булися в квітні 2012 р.) [4] запропонуємо перелік найбільш поширених ризиків, які супроводжують інвестиційний проект під час його розробки, втілення та функціонування:

  1. Необґрунтованість часу та термінів.

  2. Недоліки та прорахунки маркетингової політики (зокрема у визначенні ринкового сегменту, просуванні товару на ринок тощо).

  3. Неврахування світових тенденцій економічного розвитку та їх впливу на функціонування економіки України.

  4. Інноваційний ризик – несприйняття ринком нових товарів; відсутність споживачів; неправильна оцінка попиту; невідповідність якості товару (послуги) у зв’язку з використанням старого устаткування; невідповідність нового облад­нання і технології необхідним вимогам для виробництва нового товару тощо.

  5. Недостатнє обґрунтування фінансово-економічної ефективності проекту.

  6. Нереалістичне відображення необхідної суми інвестиційних коштів та подальших обсягів фінансування.

Отже, можемо стверджувати, що під час здійснення інвестиційної діяльності впли­вають три основних ризики: комерційний (п. 1 та п. 2), операційний (п. 3 та п. 4) та фінансовий ризик (п. 5 та п. 6).

Тому під час управління інвестиціями з метою урахування ризиків та змен­шення їх впливу пропонується:

  1. ідентифікація ризику (комерційного, операційного, фінансового);

  2. оцінювання ризику;

  3. зменшення впливу ризику – застосування «ризик-менеджменту».

Перший етап – ідентифікація ризику та визначення, на яких саме стадіях життєвого циклу проекту виникають відповідні ризики.

Комерційні ризики – це ризики, які виникають в процесі реалізації товарів, вироблених або закуплених підприємством [5].

При цьому до комерційних ризиків належать [5]:

Операційні ризики – ризики, що можуть призвести до отримання збитків від основної діяльності підприємства [6].

Фінансові ризики – ризики, які характеризуються ймовірністю виникнення несприятливих фінансових наслідків у вигляді втрати доходів, капіталу чи лік­від­ності [6].

Отже, як ми спостерігаємо, більшість основних ризиків (комерційного, опера­цій­ного, фінансового ризику) пов’язані саме з розробкою проекту. Таким чином, мова йде про необхідність створення моделі розробки інвестиційного проекту, що є достатньо гнучкою, відповідає життєвому циклу проекту та враховує по­тен­ційні для проекту ризики, зменшуючи їх вплив.

Для вирішення цього завдання нами пропонується адаптувати спіральну мо­дель Баррі Боема [7] до процесу розробки інвестиційного проекту (див. рису­нок).

Вона поєднує в собі як проектування, так і постадійне вдосконалення ін­вес­тиційного проекту з метою поєднання переваг кожної із стадій, що робить упор на початкові етапи життєвого циклу проекту: аналіз і проектування. Відмінною особливістю цієї моделі є спеціальна увага, що приділяється ризикам проекту, котрі впливають на організацію його життєвого циклу.

Кожен виток спіралі у моделі відповідає інвестиційному проекту на певній стадії; на ньому уточнюються цілі і характеристики проекту, визначається його якість і плануються роботи наступного витка спіралі. Таким чином поглиб­люють­ся і послідовно конкретизуються деталі проекту, і в результаті до реалі­зації доводиться найбільш обґрунтований варіант проекту.

Модель являє собою систему координат, кожен виток розбитий на чотири сектори.

До першої чверті віднесено визначення цілей, альтернатив та обмежень здій­снення інвестиційного проекту. Обмеженнями при цьому можуть бути обсяги ресурсів та часу, законодавчі бар’єри тощо.



Рис. Модель розробки інвестиційного проекту (розроблено автором на основі оригінальної моделі Б. Боема)


Друга чверть координат: аналіз альтернатив, ідентифікація та аналіз, комер­ційного, операційного та фінансового ризиків.

Третя чверть: розробка та обґрунтування результатів наступної стадії інвес­ти­ційного проекту, що враховує сприятливі та негативні тенденції зовнішнього та внутрішнього середовища проекту.

Четверта чверть: планування наступного етапу проекту з урахуванням попе­ред­ніх результатів розробки.

При цьому вектор АС – грошові надходження інвестиційного проекту нарос­таючим підсумком відповідно до стадій його життєвого циклу. Точка К – вели­чина обсягу початкових інвестицій, що має від’ємне значення. Вектор FL – відо­бра­жає ступінь впливу ризику на діяльність проекту та підвищення ризику проекту у відповідності зі збільшенням його прибутковості. Вектор AB – період часу, який обирається для аналізу та адаптації проекту до зовнішнього сере­довища. Він повинен бути оптимальним з точки зору відображення тенденцій зовнішнього середовища та змін у функціонуванні самого проекту. Вектор DA – де­монструє рівні оцінки показників ефективності інвестиційного проекту та його проміжних результатів.

Основна проблема моделі – визначення моменту переходу на наступний етап. Для її вирішення необхідно ввести обмеження на кожному з етапів життєвого циклу (за обсягом задіяних ресурсів та періодом часу).

Крім того, модель містить загальний набір контрольних точок у розробці інвестиційного проекту:

М – концепція проекту;

Р – бізнес-план проекту;

R – план робіт в управлінні проектом;

N – обґрунтована виробнича потужність проекту;

H – конкурентоспроможність продукції проекту;

V – рівень інноваційності продукції проекту.

Використовуючи три комплексні види ризиків (комерційний, операційний та фінансовий), для оцінювання їх впливу на ефективність функціонування під­приємств, на нашу думку, доцільно обрати методику Du Pont [8].

Цей показник характеризує віддачу, що отримана від використання вкла­дених у діяльність підприємства ресурсів. Розрахунковими складовими рента­бельності су­купного капіталу є три факторних показники – рентабельність про­да­жів, обіговість активів та фінансовий важіль. Таким чином, розрахунок запро­по­нованих показ­ників дає змогу визначити фінансовий стан підприємства та напрями майбутніх змін [9]:

(1)

де Rр – загальний рівень ризику;

ЧП – чистий прибуток підприємства, тис. грн;

ВК – власні кошти підприємства, тис. грн;

В – виручка від реалізації, тис. грн;

А – сума активів, тис. грн

У цій моделі перший елемент характеризує рентабельність продажів, отже – комерційний ризик; другий – ресурсовіддачу, тобто операційний ризик; третій – фінансові ризики. Загальний рівень ризику складається з трьох комплексних видів ризиків (комерційного, операційного та фінансового). Ступінь впливу ри­зиків ви­значається сумою впливу трьох ризиків і дорівнює одиниці. А тому чим більший ступінь впливу, тим пропорційнішими мають бути заходи «ризик – ме­неджменту».

На нашу думку, доцільно застосовувати кількісну модель визначення ефек­тивності впровадження заходів управління ризиками на підприємстві, що має такий вигляд:

(2)

де Rr – показник ефективності впровадження заходів управління ризиками;

ЧП чистий прибуток підприємства, тис. грн;

ОР – можливі збитки від комерційного ризику, тис. грн;

ВР можливі збитки від операційного ризику, тис. грн;

ФР можливі збитки від фінансового ризику, тис. грн;

Р витрати на управління ризиками («ризик-менеджмент»), тис. грн.

Можливі збитки від комерційного ризику є втратою виручки від реалізації продукції та можуть розраховуватися за формулою

(3)

де В – виручка від реалізації продукції, тис. грн;

СВ – ступінь впливу комерційного ризику на діяльність підприємства, частка одиниці.

Збитки від операційного ризику, що пов’язаний із втратою активів під­приємства, визначаємо за формулою

(4)

де СР – сума активів підприємства, тис. грн;

СА – ступінь впливу виробничого ризику на діяльність підприємства, частка одиниці.

Збитки від фінансового ризику, що пов’язаний з обсягом власного капіталу підприємства, визначаємо за формулою

(5)

де ВК – власний капітал підприємства, тис грн;

СВК – ступінь впливу фінансового ризику на діяльність підприємства, частка одиниці.

Основними витратами на управління ризиками («ризик-менеджмент») є такі витрати: на організацію діагностики ризику; на розробку та впровадження заходів щодо управління ризиками (таких, як страхування, хеджування тощо).

Отже, виходячи з отриманих результатів оцінювання ефективності впро­ва­дження заходів управління ризиками як відношення прибутку до можливих збит­ків, доходимо висновку, що Rr може знаходиться в інтервалі ( -; ).

Якщо Rr >1, заходи ризик-менеджменту є доцільними; якщо Rr <1 – недо­ціль­ни­ми; якщо Rr =1 – не можна говорити про доцільність. При цьому чим більшим є значення показника, тим ефективнішимта раціональнішим є управління ризи­ком на підприємстві. Бо чим більше значення Rr, тим більшим є обсяг прибутку підприємства за вирахуванням витрат на ризик-менеджмент у розрахунку на од­ну гривню можливих збитків від ризику.

В даній статі обґрунтована спіральна модель розробки інвестиційного проек­ту з урахуванням ризиків. Такий методичний підхід дає можливість приділити значну увагу особливостям розвитку проекту, зменшити комерційний, опера­цій­ний та фінансовий ризики проекту (що має велике значення для по­тенційних інвесторів) та завдяки поетапному аналізу приймати більш обґрун­то­ва­ні проект­ні рішення в умовах обмеження часу.

Запропонована модель розробки та функціонування інвестиційного проекту з урахуванням ризику є гнучкою, що, у свою чергу, сприяє оцінюванню впливу кожного з трьох основних ризиків та особливостей застосування «ризик-ме­не­дж­менту».

Бібліографічні посилання

  1. Наказ Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації проведення перевірок підприємств, які входять до складу фінансово-промислових груп, інших об’єднань та великих платників подат­ків» від 16.07.07 р. № 432 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakon.nau.ua/doc/ ?code=v0432225-07.

  2. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Термінологічної бази сис­теми внутрішнього контролю та аудиту Державного казначейства України» від 07.10.08 р. № 417 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakon.nau.ua/doc/?code= v0417506-08.

  3. Постанова КМУ «Про затвердження Методики виявлення ризиків, пов’язаних з дер­жавно-приватним партнерством, їх оцінки та визначення форми управління ними» від 16.02.11 р. № 232 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/232-2011-%D0%BF.

  4. Якість інвестиційного клімату і рівень інвестиційної активності в Україні [Елек­тронний ресурс] / прес-реліз Research & Branding Group. – Режим доступу : http://www.rb.com.ua/upload/medialibrary/PRIndex2012Ukr.pdf.

  5. Цвігун Т. В. Комерційний ризик – один з основних ризиків діяльності підприємства [Електронний ресурс] / Т. В. Цвігун. – Режим доступу : http://www.intkonf.org/tsvigun-t-v-komertsiyniy-rizik-odin-z-osnovnih-rizikiv-diyalnosti-pidpriemstva.

  6. Воловик В. П. Современное состояние горнообогатительных комбинатов Кривбасса и перспективы их развития / В. П. Воловик, Н. И. Голярчук, Е. Н. Бельченко // Металлургическая и горнорудная промышленность. – 2000. – № 5. – С. 80–83.

  7. Орлик С. Основы программной инженерии [Електронний ресурс] / С. Орлик. – Режим доступу : http://www.swebok.sorlik.ru/software_lifecycle_models.html.

  8. Флейшер К. Стратегический и конкурентный анализ. Методы и средства конку­рентного анализа в бизнесе / К. Фляйшер, Б. Бенсуссан. – М. : БИНОМ, Лаборатория знаний, 2005. – 541 с.

  9. Бутиріна В. М. Визначення фінансової стратегії розвитку підприємства / В. М. Бу­тиріна, Г. А. Верещаєва // Наук. вісн. НЛТУ України. – 2011. − Вип. 21.7. – С. 177–182.

Надійшла до редколегії 11.02.2013 р.

1© Яровенко Т. С., Воробйова Ю. О., 2013