УДК 657. 101

Н. М. Бондаренко, О. О. Худак¹

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

Досліджено підходи до порядку трактування поняття «статутний капітал» в різних лі­тера­турних джерелах. Виявлено особливості формування статутного капіталу товариства з об­меженою відповідальністю.

Ключові слова: статутний капітал, формування, товариство з обмеженою відповідальністю, внески.

Исследованы подходы к порядку трактовки понятия «уставный капитал» в различных литературных источниках. Выявлены особенности формирования уставного капитала об­щества с ограниченной ответственностью.

Ключевые слова: уставный капитал, формирование, общество с ограниченной ответствен­ностью, вклады.

Approaches to the interpretation of the notion «authorized capital» in various literary sources were investigated. Peculiarities of forming authorized capital of a limited liability company were identified.

Keywords: share capital, formation, limited liability company, deposits.

Центральною категорією кожного підприємства, що веде комерційну чи ви­роб­ничу діяльність, є капітал. Відсутність чіткого і єдиного визначення капіталу викликає проблеми при веденні бухгалтерського обліку і складанні фінансової звітності. У зв’язку з цим виникає необхідність дослідження процесів фор­му­ван­ня статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю та його як суб’єкта господарювання.

Статутний капітал є сумою внесків засновників суб’єкта господарської діяль­нос­ті для забезпечення його життєдіяльності. Він являє собою зафіксовану в ус­та­новчих документах загальну вартість активів, які є внеском власників (учас­ників) до капіталу підприємства. Основне призначення статутного капіталу –забезпечення матеріальної бази діяльності підприємства як у період станов­лен­ня, так і в ході подальшої виробничо-господарської діяльності. Додатковою обста­ви­ною, яку треба враховувати при формуванні статутного капіталу, є те, що його розмір має певний вплив на можливості зовнішнього фінансування (як правило, величина кредитів пов’язується зі статутним капіталом підприємства) та ділову репутацію, особливо при роботі із зарубіжними партнерами [1].

Метою написання статті є дослідження сутності поняття статутного капіталу та його правового статусу, особливостей формування, розмірів, видів внесків і їх строків.

Відповідно до мети поставлені такі основні завдання:

• висвітлити сутність статутного капіталу;

• дослідити особливості формування статутного капіталу товариства з обме­же­ною відповідальністю.

У сучасній економічній літературі трактування визначення економічної сут­ності статутного капіталу не відрізняється значними розбіжностями. Найчастіше статутний капітал розглядається як зафіксована в установчих документах загаль­на вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Тобто статутний капітал відображає подвійність відносин власності і харак­те­ризує, з одного боку, фонд власних коштів підприємства як юридичної особи, а з ін­шого – фонд внесків учасників у майно підприємства.

Економічний зміст статутного капіталу полягає в наділенні знову створеної юридичної особи основними та оборотними активами, необхідними для розгор­тання підприємницької діяльності для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг або продажу товарів. Інакше кажучи, з економічної точки зору, статутний капітал – це майно, економічні ресурси підприємства на момент його створення.

Із позиції І. Палатнікова капітал – це сума цінностей, вкладених у під­приєм­ство для ведення операцій з метою отримання прибутку [2, с. 17].

На думку Р. А. Алборова, статутний капітал – сукупність внесків учасників (влас­ників) в майно при створенні організації для забезпечення її діяльності в роз­мірах, визначених установчими документами [3, с. 26].

Ю. Ф. Бутинець розглядає статутний капітал як організаційно-правову форму капіталу, величина якого визначається в розмірах, визначених установчими до­ку­мен­тами відповідно до чинного законодавства. Це сукупність у грошовому ви­ра­­жен­­ні внесків (часток, акцій за номінальною вартістю) засновників (учасників) в май­но при створені підприємства для забезпечення його статутної діяльності [4, с. 42].

Статутний капітал як найважливіший сегмент власного капіталу під­приємс­т­ва виконує такі функції [5, c. 303]:

Основоположну – майно, внесене до статутного капіталу, становить майнову ос­нову для підприємницької діяльності товариства при його створені.

Регулятивну – визначає частку кожного засновника при розподілі прибутку та збитків, а також у майні підприємства при виході засновника з товариства та при ліквідації підприємства.

Довгострокового фінансування – використовується підприємством протягом тривалого часу.

Організаційну – визначає організаційну структуру, а тому служить фактором, що впливає на управління товариством.

Гарантійну – гарантує виконання зобов’язань підприємства перед третіми осо­бами (контрагентами).

Відповідно до Закону України від 19.09.91р. № 1576-III «Про господарські товариства» господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шля­хом об’єднання майна та підприємницької діяльності з метою одержання при­бут­ку. До господарських підприємств належать акціонерні товариства, товарис­т­ва з обме­же­ною відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні та ко­ман­дитні товариства [6].

Формування статутного капіталу на підприємствах різних організаційно-пра­во­вих форм має певні особливості (табл. 1), які частково регламентовані нор­ма­ми Закону про господарські товариства, Цивільного кодексу (ст. 115, 144, 155), Господарського кодексу (ст. 86) [6; 7; 8;].

Із порівняльної таблиці видно, що товариством з обмеженою відпові­даль­ніс­тю визнається товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Для проведення державної реєстрації юридичної особи у формі ТОВ згідно зі ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» [9] державному реєстратору подаються такі документи:

• заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юри­дичної особи;

• примірник оригіналу або нотаріально засвідчена копія рішення заснов­ни­ків про створення юридичної особи;

• два примірники установчих документів;

• документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення дер­жавної реєстрації юридичної особи;

• документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) внеску (внесків) до статутного (складеного) капіталу юридичної особи в розмірі, який встановлено законом.

Таблиця 1

Порівняльна характеристика господарських товариств в Україні

У тому випадку, якщо проводилося резервування найменування юридичної особи, додатково подається чинна довідка з Єдиного державного реєстру про ре­зервування найменування юридичної особи.

У разі державної реєстрації юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа, додатково подається документ про підтвер­дження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру.

Особливості функціонування статутного капіталу в рамках певного під­приємс­тва пов’язані з двома основними економічними процесами: процесом формування і процесом використання статутного капіталу.

Велику увагу приділи питанням управління формуванням капіталу І. А. Бланк. Він виділяє шість особливостей процесу формування статутного капіталу під­приємства.

1. Формування статутного капіталу є основною умовою створення нового під­приємства. Без формування статутного капіталу процес створення нового підприємства не може бути здійснений.

2. Процес формування статутного капіталу безпосередньо пов’язаний з про­цесом вкдадання засновниками та учасниками внесків до статутного капіталу у формах, які обумовлені чинним законодавством.

3. Формування статутного капіталу має регульований характер.

4. Темпи збільшення статутного капіталу за рахунок внутрішніх джерел ви­значаються тимчасовими перевагами власників (учасників) підприємства.

5. Ефективне формування капіталу є найважливішою умовою забезпечення фінансової стійкості підприємства, дозволяє знизити рівень фінансових ризиків у майбутній діяльності і запобігти банкрутству.

6. У процесі формування статутного капіталу підприємства необхідно врахо­вувати вартість залучених активів у різних їхніх формах [10].

Крім того, під час формування статутного капіталу слід дотримуватись таких вимог:

• по-перше, необхідно врахувати перспективи розвитку господарської ді­яль­­ності підприємства відповідно до обсягу власних джерел формування засобів, обсягу сфор­мованих активів підприємства;

• по-друге, необхідно забезпечити оптимальну структуру капіталу з позиції фінансової стійкості підприємства;

• по-третє, забезпечити необхідний фінансовий контроль над діяльністю підприємства з боку його засновників.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 52 Закону України «Про господарські това­рис­тва» № 1576-ХІІ від 19.09.1991 р. [6] у товаристві створюється статутний (складений) капітал, розмір якого не встановлений. Відтепер учасники само­стій­но визначають розмір статутного капіталу (хоча б у розмірі 1 грн.). Згідно із За­ко­ном України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України що­до спро­щен­ня процедури започаткування підприємництва» від 21.04.11 р. №3263-VI [11] статутний капітал ТОВ підлягає сплаті учасниками товариства до за­кін­чен­ня пер­шого року з дня державної реєстрації товариства.

Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації това­риства не зробили (не повністю зробили) свої внески, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:

• про виключення зі складу товариства тих учасників, які не зробили (не пов­ністю зробили) свої внески, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

• про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку пере­розподілу часток у статутному капіталі;

• про ліквідацію товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГКУ внесками учасників та засновників госпо­дар­ського товариства можуть бути:

• будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності;

• цінні папери;

• права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, бу­дівлями, спорудами;

• інші майнові права (у тому числі майнові права на об’єкти інтелектуальної власності);

• грошові кошти, у тому числі в іноземній валюті [8].

Водночас потрібно враховувати певні обмеження та заборони (табл. 2).

Отже, треба мати на увазі, що майно, яке фактично не належить засновникам (учасникам), не може бути внеском до статутного капіталу товариства.

Зміни до статуту, пов’язані зі зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.

Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення про це в порядку, встановленому статутом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати до­стро­кового припинення або виконання відповідних зобов’язань товариства та від­шкодування їм збитків.

Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після здійснення усіма його учасниками внесків у повному обсязі.

Таблиця 2

Перелік майна, яке не можна вносити до статутного фонду товариства

Висновки.

Узагальнюючи результати дослідження, зазначимо, що статутний капітал відіграє основну роль у функціонуванні підприємства. По-перше, це стартовий капітал, необхідний для виробничої діяльності й отримання прибутку. По-друге, статутний капітал регулює відносини власності, розподіл доходів та управління підприємством.

Статутний капітал товариства, як правило, формується за рахунок грошових або майнових внесків засновників. Причому мінімальний розмір статутного ка­пі­талу ТОВ на сьогодні чинним законодавством не встановлено.

При формуванні статутного капіталу необхідно враховувати особливості цього процесу та дотримуватись визначених вимог.

Бібліографічні посилання

1. Вітлинський В. В. Оцінка кредитоспроможності позичальника та ризику банку / В. В. Вітлинський, О. В. Пернарівський, А. В. Баранова // Фінанси України. – 1999. – № 12. – C. 86–91.

2. Палатников И. В. Руководство по счетоводству / И. В. Палатников. – Тифлис, 1927. – 237 с.

3. Алборов Р. А. Аудит учредительных документов, видов деятельности и форми­ро­вания уставного капитала организации / Р. А. Алборов // Экономика сельско­хо­зяй­­ствен­ных перерабатывающих предприятий. – 2000. – № 3. – C. 25–29.

4. Бутинець Ю. Ф. Особливості проведення аудиту операцій зі статутним капіталом / Ю. Ф. Бутинець. – Вісник ЖІТІ: екон. науки. – 2002. – № 20. – C. 42–48.

5. Бухгалтерський облік в Україні : навч. посіб. / за ред. Р. Л. Хом’яка, В. І. Ле­мі­шов­сь­кого. – 7-ме вид., доп. і перероб. – Львів : Нац. ун-т «Львівська політехніка»; «Ін­те­лект – Захід», 2008. – 1224 с.

6. Закон України від 19.09.91 р. № 1576-ХIІ «Про господарські товариства» [Електрон­ний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1576-12.

7. Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15.

8. Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakon1.rada.gov.ua/laws/show/436-15.

9. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-під­приєм­­ців» від 15.05.03 р. № 755-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15.

10. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський облік в зарубіжних країнах: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.: спец. 7.050106 «Облік і аудит»] / Ф. Ф. Бутинець, И. А. Бланк, Л. Л. Горецька. – Житомир: Рута, 2002. – 544 с.

11. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спро­­щення процедури започаткування підприємництва» від 21.04.11 р. № 3263-VI [Елек­тронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ 3263-17.

12. Земельний кодекс України від 25.10. 01 р. № 2768-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2768-14.

13. Закон України «Про оренду землі» від 06.10. 98 р. № 161-XIV [Електронний ре­сурс]. – Режим доступу : http://www.zakon2.rada.gov.ua/laws/show/161-14.

14. Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04. 01 р. № 2374-III [Електрон­ний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2374-14.

Надійшла до редколегії 19.03.2013 р.