УДК 330:004

Г. Ю. Бібік1

Національна металургійна академія України, м. Дніпропетровськ

Інформаційні технології в управлінні підприємствами

Розглянуто етапи розвитку інформаційних технологій та описано практичне значення їх використання в комерційній, управлінській та виробничій діяльності підприємств.

Ключові слова: інформаційні технології, процеси, комп’ютерні інформаційні технології, ком­п’ютерне управління.

Рассмотрены этапы развития информационных технологий и описано практическое зна­чение их использования в коммерческой, управленческой и производственной деятельности предприятий.

Ключевые слова: информационные технологии, процессы, компьютерные информационные технологии, компьютерное управление.

The article examines stages of information technologies development and describes their prac­tical use in commercial,management and production activitiesof enterprises.

Keywords: informational technologies, processes, computer informational technology, computerized control.

Ефективне управління як складне комплексне завдання потребує оптимальної взаємодії різного роду ресурсів. Ураховуючи сучасні тенденції розвитку еконо­міки, інформаційні ресурси відіграють ключову роль в діяльності будь-якого суб’єкта ринкової економіки, забезпечуючи автоматизацію бізнес-процесів під­приємства та більш чітке і гнучке управління. У свою чергу впровадження ін­фор­маційних технологій у процес управління підприємством здатне забезпечити його конкурентоспроможність, а отже здатність зайняти найбільш вигідну по­зицію в маркетинговому середовищі, що постійно змінюється та формується під впливом різноманітних факторів.

Проблеми формування і використання інформаційних технологій в управ­лін­ні підприємством розглянуто в працях як вітчизняних, так і зарубіжних еконо­містів, зокрема І. О. Белебехи, Ф. Ф. Бутинця, Р. Ван дер Віла, І. І. Каракоза, А. Н. Кашаєва, Т. М. Ковальчук, М. С. Пушкаря, О. Х. Румак, П. Т. Саблука, В. К. Савчука, В. В. Сопка, М. Г. Чумаченка та інших учених. Водночас багато пи­­тань залишаються нерозкритими і потребують поглибленої розробки теоре­тич­них і методологічних аспектів щодо впровадження ефективного інформа­ційного забезпечення менеджменту підприємства.

Метою статті є дослідження основних напрямів використання інформа­ційних технологій для організації ефективної системи менеджменту під­приєм­ства.

Згідно з поставленою метою слід вирішити такі завдання: висвітлити ос­новні тенденції у формуванні інформаційних технологій у менеджменті, висвіт­ливши основні етапи еволюції інформаційних систем управління підприєм­с­твом, об­ґрунту­вати доцільність впровадження інформаційних систем управління під­приєм­ством та запропонувати алгоритм вирішення проблеми вибору інфор­ма­цій­них технологій управління на підприємствах.

Формування інноваційної структури управління підприємством неможливе без використання сучасних інформаційних комп’ютерних систем. Моделі управ­ління, що формуються, слід поміщати в оболонку єдиного інформаційного прос­тору (інтегрованого інформаційного середовища), котре як каталізатор при­скорює отримання інформації про процеси, що відбуваються на під­приємстві; структурує обмін даними між суміжними підрозділами; підвищує ефективність планування і управління виробництвом і ресурсами організації.

Кінець ХХ і початок ХХI ст. ознаменувалися науково-технічною революцією в галузі інформаційних технологій. Імпульсом до цього стало створення в 1975 р. комерційно поширюваного комп’ютера «Альтаір-8800», який зруйнував стерео­типи мислення організації управління підприємствами індустріальної епохи [1]. Здатність мобілізувати і максимально використати досягнення інформаційних тех­нологій набула вирішального значення. Для досягнення успіху в новому інформаційному середовищі потрібні нові можливості. Інформаційні технології дають можливість підприємствам: значно збільшити швидкість обробки інфор­мації; створювати різні види баз даних; оперативно приймати управлінські рі­шен­ня; застосовувати сучасні методи проектування; робити складну інженерну продукцію більш високої якості і за нижчою ціною; поліпшити організацію уп­рав­ління персоналом підприємства; підвищити продуктивність праці інженерно-тех­нічних працівників, ефективність роботи управлінців [2].

Для того, щоб зрозуміти роль і значення інформаційних технологій в управ­лінні підприємством, необхідно дати визначення і простежити еволюцію роз­витку інформаційних технологій.

Інформаційна технологія – це сукупність методів, виробничих і програмно-технічних засобів, об’єднаних в технологічний ланцюжок, що забезпечує збір, зберігання, обробку, вивід і поширення інформації для зниження трудомісткості процесів використання інформаційних ресурсів, підвищення надійності та опера­тивності [3].

Методологічні корені сучасних систем управління підприємствами лежать у да­леких 50-х рр. минулого століття.

Перший етап революції. До початку 60-х рр. ХХ ст. експлуатувалися ЕОМ пер­шого і другого поколінь. Основним критерієм створення інформаційних тех­но­­логій була економія машинних ресурсів. Мета – максимальне заван­та­жен­ня ус­таткування [4]. Досягненням у технології програмування стала розробка оп­ти­мізуючих трансляторів і створення перших програм реального часу і пакет­но­го режиму, що управляють.

Другий етап революції. До кінця 1970-х рр. випущені МІНІ-ЕОМ і ЕОМ тре­тьо­го покоління на великих інтегральних схемах.

Основним критерієм створення інформаційних технологій стала економія пра­ці програміста. Мета – розробка інструментальних засобів програмування. З’явилися операційні системи другого покоління, що працюють у трьох ре­жи­мах: реального часу, розділення часу і в пакетному режимі. Першим етапом у ста­новленні сучасних систем управління ресурсами підприємства стало ство­рен­ня відносно примітивної технології планування потреб в матеріалах. Ком­плекс подібних розрахунків був об’єднаний терміном MRP (Material Require­ments Planning) [5].

Плідним середовищем для розвитку технологій прогнозування в 1970-х рр. став бізнес машинобудівників, яким доводилося вирішувати все складніші виробничі завдання. MRP базувався на цих основних виробничих планах, при складанні яких за вихідну точку береться очікуваний попит на готову продукцію або інші виникаючі потреби в матеріалах. У ці ж роки почали активно розвиватися сис­теми автоматизованого проектування і технологічної підготовки виробництва (CAD, CAM).

Третій етап революції. До початку 1990-х рр. був сконструйований персо­наль­ний комп’ютер. Інформація стає ресурсом нарівні з матеріалами, енергією і ка­піталом.

З’явилася нова економічна категорія – національні інформаційні ресурси. Про­фесійні знання експортуються за допомогою продажу наукомісткої про­дук­ції. У 1980-ті роки на зміну MRP прийшла концепція MRP II (Manu­fac­tu­ring Resource Planning – планування виробничих ресурсів), яку прийнято вважа­ти ме­то­дологічною основою ERP-систем [6]. Цей метод включав планування в нату­ральних одиницях та у вартісному вираженні, а також елементи моделювання виробничих ситуацій. До ключових функцій рішення можна віднести управління складами, постачанням, продажами, попитом і виробництвом, а також оцінку ре­зультатів діяльності (Performance Measurement).

Четвертий етап революції. У 1990-ті рр. ХХ ст. розробляються інформаційні тех­нології для автоматизації знань. Мета – інформатизація суспільства, яка доз­воляє забезпечити вільний доступ кожному членові суспільства до будь-яких дже­рел ін­фор­мації, окрім законодавчо секретних. Підприємства у кінці 1990-х рр. починають використовувати програмні комплекси ERP-систем (Enterprise Re­sour­ce Planning), які доповнюються фінансовими функціями. Їх можна підрозді­лити на три категорії: фінансовий облік, управлінський облік і фінансовий мене­джмент.

Нові системи дозволяють складати звітність відповідно до міжнародних стан­дартів фінансової звітності, автоматизувати бухгалтерський документообіг і ре­гу­лювати грошові потоки. Крім того, фінансові модулі ERP-систем включають функції, що підтримують процес бюджетування (у тому числі формування фі­нан­сового плану і контроль його виконання), а також функції оперативного фі­нансового планування (ведення платіжного календаря). Хоча ці програмні ком­плек­си і називаються інформаційними системами, вони так і не вийшли на рі­вень управління підприємством у цілому [6].

Вони продовжують залишатися допоміжними і за своєю значимістю не мо­жуть розглядатися нарівні з основними засобами виробництва.

П’ятий етап революції: ХХI ст. У міру розвитку інтернет-технологій з’яв­ляється новий напрям діяльності – електронний бізнес, який дозволяє під­приєм­с­тву взаємодіяти зі своїми контрагентами через інтернет. За пропозицією «Gartner ­Group», концепція ERP-систем нового покоління на тлі широкого за­сто­сування інтернет-технологій у практиці корпоративного управління отримує назву ERP II (Enterprise Resource and Relationship Processing – Управління ре­сурсами і зовнішніми стосунками підприємства). ERP II є результатом розвитку методології і технології ERP у напрямі більш тісної взаємодії підприємства з клієнтами і контрагентами. При цьому управлінська інформація компанії не лише використовується для внутрішніх цілей, але також служить для розвитку стосунків співпраці з іншими організаціями. Потреби підприємств ростуть, і інформаційним системам вдається задовольняти їх не більше ніж наполовину. Тому найбільш виправданим методом сьогодні визнається створення мереж, че­рез які підвищується ефективність взаємодії між підрозділами підприємства. Проте, на думку фахівців, використання мережевих ресурсів не є оптимальним рішен­ням автоматизації збалансованої системи управління. У новій економічній реаль­ності особливі надії покладаються на PLM (Product Lifecycle Management).

PLM (Product Lifecycle Management) – це управління даними про продукт уп­родовж його життєвого циклу. Це стратегічний підхід до організації управління підприємством, який використовує набір сумісних рішень для підтримки загаль­ного представлення інформації про продукт у процесі його створення, реалізації і експлуатації; у середовищі розширеного підприємства – починаючи від кон­цеп­ції створення продукту і закінчуючи його утилізацією – при інтеграції люд­сь­ких ресурсів, процесів і інформації.

Під продуктом розуміється не лише зроблений товар, але і виконані роботи (послуги). Рішення PLM «Управління життєвим циклом продукту» об’єднує ін­фор­­мацію і людей, організовуючи їх ефективну і злагоджену роботу. Завдяки рі­шен­ню PLM підприємства можуть інтегрувати в загальний процес життє­діяль­нос­ті організації різні підрозділи, включаючи бухгалтерію, відділи фінансів і еко­но­міки, науково-дослідну і дослідно-конструкторську роботу (НДДКР), а також виробництво, капітальне будівництво, матеріальне постачання, технічне об­слу­го­вування і ремонт. Крім того, це рішення забезпечує можливість спільної ро­бо­ти партнерів, підрядників, покупців і постачальників послуг. Реалізація PLM-тех­но­­логій у практичному плані припускає організацію єдиного інформаційного прос­тору (інтегрованого інформаційного середовища), що об’єднує автомати­зо­ва­ні системи, призначені як для ефективного вирішення завдань інженерної діяльності, так і для планування і управління виробництвом і ресурсами під­приємства.

Інтегроване інформаційне середовище є сукупністю розподілених баз даних, в якій діють єдині, стандартні правила зберігання, оновлення, пошуку і передачі інформації, через яку здійснюється безпаперова інформаційна взаємодія між усі­ма учасниками життєвого циклу продукції (робіт, послуг).

Система управління життєвим циклом PLM складається з таких модулів:

Згадана раніше ERP-система є складовою більш глобальної PLM-тех­но­логії. Проте PLM-технологія – це не самоціль, а лише спосіб, інструмент, що на­­дає істотні переваги при розробці і впровадженні на підприємстві збалансо­ва­ної системи управління. Якими б досконалими й ефективними не були інформа­ційні технології, вони не сформулюють місію бачення й цінності підприємства, не визначать стратегію його розвитку, а також ключові показники ефективності діяльності.

Це може зробити тільки людина. Інформаційні технології – унікальний інно­ва­ційний засіб управління інформацією, що допомагає керівникам, конструк­то­рам, інженерам, технологам, фінансистам, юристам та іншим фахівцям управ­ля­ти усіма даними про роботи, що проводяться, і процеси упродовж усього життєвого шляху організації.

Визначальними мотивами впровадження є бажання оптимізувати облік і кон­троль на підприємстві, зменшити витрати, оптимізувати управління при терито­ріальному розподілі компанії, забезпечити прозорість для інвесторів, збільшити частку ринку. У той же час зростання автоматизації управління на середніх під­приємствах значною мірою стримується такими чинниками, як складність розра­хунку реальної вигоди від впровадження, відсутність упевненості в досягненні необхідних результатів, оскільки оцінка результату від впровадження інформа­ційних технологій набагато складніша, ніж просте зіставлення бажань, витрат і можливостей компанії. Це пов’язано з опосередкованим впливом інформаційних технологій на результати діяльності підприємства, тобто на прибутковість, рен­табельність, рівень витрат та ін. [7]. Ці об’єктивні фактори значною мірою ус­клад­нюють ухвалення рішення як про впровадження інформаційних технологій управління в цілому, так і про те, який варіант ІТ-рішення обрати.

Розвиток більшості підприємств вимагає реалізації кліентоорієнтованої стра­те­гії, оскільки збільшення ефективності діяльності підприємств значною мірою залежить від зростання клієнтської бази, збільшення лояльності існуючих клієн­тів і, як наслідок, збільшення частки послуг, що робляться на ринку [8].

Ще десятиліття тому головною умовою успіху була якість продукції, але сьо­годні якість – це норма, конкуренція перемістилася навіть не на рівень цін, а на рівень сервісу, причому дуже якісного, котрий потребує сучасних технологій і підходів. У цих умовах робота з клієнтами стає одним з найголовніших завдань підприємства. Кліентоорієнтована бізнес-стратегія стосується маркетингу, ре­кла­ми, системи продажів, доставки і обслуговування клієнтів, дизайну і вироб­ниц­тва нових продуктів, системи розрахунків із клієнтами та ін. Добре органі­зо­ва­на сис­тема взаємовідносин із клієнтами, наявність зворотного зв’язку дозво­ляє пра­вильно налаштувати компанію на клієнта, на обслуговування його інтересів.

Як вважають аналітики, у сучасній економіці змінилася піраміда цінностей у стратегії ведення бізнесу. Раніше метою компанії було задоволення потреб клієнтів, а бізнес-стратегія базувалася на «продуктовій» піраміді таких мо­тивів: наявність продукту (компанія має те, що я хочу); цінність (ціна відповідає моїм очікуванням); зручність (продукт легко отримати і використати); довіра (я упев­нений, що продукт надійний і якісний).

Така «продуктова» піраміда цінностей переважає і сьогодні в більшості ком­паній – метою є створення і просування до клієнта продукту, що має оптимальне співвідношення «ціна/якість». У той же час на сьогодні вищою метою прого­ло­шується лояльність, причому взаємна – коли і клієнт лояльний до компанії, і ком­панія лояльна до клієнта. Сучасна піраміда мотивів повинна виглядати як пі­раміда «лояльності»: задоволення (мої потреби і запити забезпечені); постійність (компанія діє з огляду на мої інтереси); персоналізація (компанія демонструє, що вона знає мої побажання і йде їм назустріч); злиття (взаємовідносини з ком­панією будуються на моїх умовах і під моїм контролем).

За оцінками західних аналітиків, близько 80 % доходу компаній забез­пе­чують 20 % її постійних клієнтів; витрати на залучення нового клієнта в серед­ньо­му в 5 разів більші, ніж на утримання існуючого; щоб продати одиницю товару, менеджерові з продажу в середньому потрібно більше десяти звернень до потенційних покупців і тільки два-три звернення – до вже існуючих клієнтів; укласти угоду із уже наявним клієнтом у 5–10 разів легше (тобто дешевше); збіль­шення частки постійних покупців на 5 % приводить до більш ніж 25 % зрос­тання обсягів продажів; зменшення числа клієнтів, що йдуть до кон­курентів, на 5 % приводить до збільшення прибутку впродовж року на 25–55 % [9].

В той же час незалежно від значущості для середніх підприємств при виборі інформаційних технологій управління руху до зростання ефективності діяль­нос­ті за рахунок розвитку кліентоорієнтованої стратегії ведення бізнесу прогноз пози­тивної динаміки фінансово-економічних показників діяльності підприємства після впровадження інформаційних технологій управління залишається не менш вирішальним чинником. Сукупність цих чинників необхідно враховувати при оцін­­ці ефективності впровадження інформаційних технологій. Основною проб­ле­мою при виборі інформаційних технологій управління є складність проек­ції їх можливостей на результат, що буде досягнутий після впровадження обраної ін­фор­маційної технології. Розв’язання проблеми полягає в розробці кри­теріїв, що дозволяють максимальною мірою співвіднести можливості даних ва­ріан­тів ін­фор­маційних технологій управління і бажані результаті від впро­ва­джен­ня. Для се­редніх підприємств алгоритм вирішення проблеми вибору інфор­маційних тех­нологій управління можна подати у вигляді схеми (див. рисунок).


Рис. Алгоритм вирішення проблеми вибору інформаційних технологій

управління на підприємствах


Згідно з цією схемою для вирішення проблеми вибору інформаційних тех­но­логій управління, призначених для середніх підприємств, мають бути вироблені критерії, які дозволять, зважаючи на специфіку діяльності підприємств, спів­від­нести вимоги підприємства, що пред’являються до інформаційних технологій, з даними їх варіантами. За розробленими критеріями здійснюється аналіз даних ва­ріантів інформаційних технологій управління, після якого, на базі принципу най­більшої відповідності запропонованим критеріям, здійснюється вибір конк­рет­ної інформаційної технології.

Виходячи з вищевикладеного можна зробити висновок, що створення дієвої інноваційної системи управління підприємством можливо тільки при ком­плек­с­ному підході, об’єднанні системи збалансованих показників з останніми інно­ва­ційними досягненнями в сфері інформаційних технологій управління – PLM-тех­но­логіями. Завдяки впровадженню в життя розробленого алгоритму вирішення про­блем вибору інформаційних технологій управління на підприємствах можли­вим є вибір інформаційних технологій управління і оцінка результативності впливу ІТ-систем на діяльність підприємства.

Оцінка результатів упровадження обраної інформаційної технології управ­лін­ня на підприємстві має здійснюватися у двох напрямах. Перший – класичний на­прям – включає оцінку фінансово-економічних показників діяльності, таких як аналіз звіту про прибуток і збитки в динаміці, аналіз бухгалтерського балансу, лік­від­­ності, фінансової стійкості (також у динаміці), а оцінку ефектив­ності інвести­ційного проекту із впровадження інформаційної технології управ­ління. Дру­гий напрям пов’язаний з аналізом зміни показників, що характе­ри­зують реа­лізацію кліентоорієнтованої стратегії розвитку підприємства: збіль­шен­ня клієнт­ської бази, частки ринку, частки постійних клієнтів у загальному обсязі клієнт­ської бази, договорів генеральних підрядників.

Бібліографічні посилання

  1. Райзберг Б. А. Современный экономический словарь / Б. А. Райзберг, Л. Ш. Ло­зов­ский, Е. Б. Стародубцева. – М. : ИНФРА-М, 2010. – 512 с.

  2. Ващекин Н. О. О системе маркетинговой информации / Н. О. Ващекин // Марке­тинг. –2006. – № 1. – С. 27–34.

  3. Яновский А. М. Информационное обеспечение развития предприятия в условиях рыночной экономики / А. М. Яновский // НТИ. Сер. 1. – 1997. – № 3. – С. 16–18.

  4. Горенбургов М. А. Основы информатизации предприятия / М. А. Горенбургов. – СПб. : СПбУ-ЭФ, 1995. – 155 с.

  5. Годин В. В. Управление информационными ресурсами : модульная программа для ме­неджеров [Електронний ресурс] / Користувач: Большая электронная библиотека / В. В. Годин, И. К. Корнеев. Модуль, 2000. – № 17-М. – Режим доступу : http://www.rutracker.org/ forum/viewtopic.php?t=932987.

  6. Денисенко М. П. Інформаційне забезпечення ефективного управління підприєм­с­т­вом / М. П. Денисенко, І. В. Колосся // Економіка та держава. – 2010. – № 7. – С. 19–25.

  7. Самуйлов К. Е. Основы формальных методов описания бизнес-процессов: учеб. по­соб. / К. Е. Самуйлов, А. В. Чукарин, С. Ю. Быков. – М. : РУДН, 2011. – 123 с.

  8. Фирсова Н. В. Инструментальные средства моделирования бизнес-процессов и оцен­ка их применения для целей реинжиниринга / Н. В. Фирсова // Вестн. Санкт-Петерб. гос. ун-та. – 2005. – Вып. 4. – Сер. 8. – С. 100–119.

  9. Войнов И. В. Моделирование экономических систем и процессов. Опыт мо­де­ли­ро­вания ARIS-моделей : монограф. / И. В. Войнов, С. Г. Пудовкин, А. И. Теле­гин. – Челябинск : Изд. ЮУрГУ, 2002. – 392 с.


Надійшла до редколегії 01.03.2013 р.

1© Бібік Г. Ю., 2013