Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу
ua  rus  en
Міністерство освіти і науки України
ДНУ Вісник Дніпропетровського університету
Серія "Економіка"

Наукове видання
  • УДК 336:519
  • ISSN 9125 0912
  • Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 7898 від 17.09.2003 р.
  • Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України (пункт 118), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з економічних наук (Постанова президії ВАК України № 1-05/3 від 08.07.2009)
 

УДК 330.322

Г. С. Воробйова

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені М. Туган-Барановського

Міжнародний досвід як інструмент формування інфраструктури під час проведення масштабних заходів Україні

Розглянуто теоретичні та практичні проблеми планування економічного ефекту від проведення масштабних міжнародних заходів у країні. Проаналізовано міжнародний досвід держав у цій області. Виявлені перепони на шляху до успішного проведення заходу. Розкрито причини невідповідності очікувань та вказано на ключові фактори успішного проведення україні події міжнародного масштабу.

Ключові слова: ефективність, соціально-економічний проект, міжнародний досвід, формування інфраструктури, міжнародні заходи, економічні вигоди, економічний вплив.

Рассмотрены теоретические и практические проблемы планирования экономического эффекта от проведения масштабных международных мероприятий в стране. Проанализирован международный опыт государств в этой области. Выявлены преграды на пути к успешному проведению мероприятия. Раскрыты причины несоответствия ожиданий и указано на ключевые факторы успешного проведения в стране события международного масштаба.

Ключевые слова: эффективность, социально-экономический проект, международный опыт, форми­рования инфраструктуры, международные мероприятия, экономические выгоды, экономическое влияние.

The theoretical and practical problems of planning of economic effect are considered from realization of scale international measures in a country in the article.International experience of the states is analysed in this area.barriers on a way to successful realization of measure were identified.Reasons of disparity of expectations are exposed and it is indicated on the key factors of successful realization in the country of event of international scale.

Keywords :efficiency, socio-economic effect,international experience, forming of infrastructure, international measures, economic benefits, economic influence.

При оголошенні результатів жеребкування щодо проведення спортивної події в певній країні перше й спільне почуття для всіх – це велике хвилювання, захоплення, нові очікування, трудомістка підготовка, але подальший ефект для країни-реципієнта залежить від багатьох факторів.

Проведення масштабних соціально-економічних подій, таких як Олімпійські ігри або футбольні чемпіонати УЄФА, мають різновекторний вплив на економіку країни. Процес реалізації вищезазначених спортивних подій пов'язаний із багаторічними підготовчими роботами, під час яких пожвавлюється залучення нових технологій у сферу будівництва, а процес підготовки в певному розумінні єзмаганням науковців, архітекторів, інженерів, митців різних країн.

Метою написання статті є вивчення міжнародного досвіду проведення масштабних заходів та застосування його на практиці нашої країни. Спираючись на позитивний та негативний досвід країн, що вже проводили міжнародні події, можна планувати економічний, політичний, соціальний ефекти від проведення міжнародних заходів в умовах української економіки.

Тема ефективного проведення Євро-2012 привертала увагу багатьох еконо­містів, фінансових та політичних оглядачів. Ю. Гершуненко у своїх роботах розглядає масштабні соціально-економічні проекти та їх наслідки для економіки. Зміст, планування та перспективи розвитку регіональної інфраструктури, як основної складової масштабних заходів дослідив, А. Катаєв. Питання економіки та управління у сфері послуг досліджує А. В. Литвин. Н. Ізосимова вказує на першочергові реформи для забезпечення стійкого зростання української економіки. А. Самофалов, Є. Маркин, М. Федоров та інші автори вивчають питання ефективності масштабних інфраструктурних проектів.

Позитивні ефекти від проведення соціально-економічних проектів поділяються на прямі та опосередковані. Прямі впливають на обсяги експорту, інвес тицій та рівень зайнятості населення. Збільшення експорту відбувається вос­новному завдяки інтенсифікації туристичних потоків, передачі прав на телетрансляцію й продаж квитків. Приріст обсягу реалізованих туристичних послуг під час проведення Олімпійських ігор у середньому становить 2,7 млрд. дол. США. Специфікою реалізації масштабних спортивних подій є концентрація позитивних ефектів, пов'язана з локалізацією інвестицій у містах проведення самої події для будівництва нових стадіонів (або розширення існуючих), покращення інфраструктури міста. Чинником, що впливає на збільшення надходжень від реалізації проекту, єкількість проведених у місті матчів. Це безпосередньо впливає на тривалість перебування туристів і відповідне збільшення їх витрат на цій території. Наприклад, проведення щорічного лижного марафону в Енгадіні (Швейцарія) має значний економічний вплив завдяки тому, що в середньому туристи перебувають урегіоні більше семи днів. Варто зазначити, що разом із короткочасністю економічний ефект проведення великих спортивних подій є нерівномірним у регіо­нальному розрізі. Саме велика кількість матчів (шість із п'ятнадцяти) зумовила більший прибуток для Базеля під час проведення фут­больного чемпіонату УЄФА у 2008 р. порівняно з Берном, Женевою та Цюріхом [1, с. 9].

Якщо ж розглядати проведення масштабних спортивних подій з точки зору прибутковості, то варто згадати місто Лос-Анджелес, що звітувало про 200млн. дол. США прибутку від Літніх Олімпійських ігор 1984 року. Ця подія була точкою відліку, коли проведення масштабних спортивних заходів почали розглядати не тільки як престижний, а й як прибутковий захід. Унаслідок цього всі наступні ігри привертали все більше претендентів на прийняття. Щодо футбольних чемпіонатів, то тенденція схожа. За умов значного зростання кількості заявників Міжнародна федерація футбольних асоціацій (ФІФА) почала проводити світові чемпіонати з футболу і за межами традиційних регіонів – Європи та Південної Америки. Після США (1994) Японія та Південна Корея були першими азійськими країнами, що приймали світовий чемпіонат у 2002 році, у 2010 році турнір було проведено в ПАР.

У той час як доручення проведення масштабних спортивних подій менш розвиненим країнам демонструє міцне зобов'язання підтримати їх, воно несе значні ризики для приймаючої країни. Що більш важливо, потреба у високоякісній інфраструктурі та спортивних спорудах звичайно вимагає набагато більші інвестиції від менш розвинених країн, ніж від розвинутих. Наприклад, традиційні приймаючі країни з добре розвиненою загальною та спортивною інфраструктурою зазвичай повинні інвестувати близько 1 млрд. дол. США для проведення масштабного спортивного заходу, такого як Літні Олімпійські ігри, чемпіонат світу або Європи з футболу. Натомість нові приймаючі країни, з менш розвиненою загальною та спортивною інфраструктурою, потребують набагато більше інвестицій, зазвичай більше а 5 млрд. дол. США. Наприклад, для проведення Євро-2012 Польща планувала інвестувати загальну суму 10,3 млрд. дол. США, а Україна – приблизно 25 млрд. дол. США.

Враховуючи такі високі видатки, чому більшість країн, включаючи й ті, що мають менш розвинуту інфраструктуру, змагаються так активно за привілей приймати такий захід? Окрім нематеріальних виграшів у престижі та міжнародному визнанні («нанесення країни на карту»), майже кожна приймаюча країна очікує отримати значні економічні вигоди. Звичайно, очікування, як свідчать різні дослідження, варіюють від 3,4 млрд. дол. США (Німеччина, 2006) до майже 25 млрд. дол. США.

Один із найбільших позитивних прикладів – Літні Олімпійські ігри 1992 року в Барселоні, які зробили значний внесок у відновлення міста та його привабливість. Ключовими факторами успіху були:

– фокус на будівництві загальної інфраструктури (транспорт, каналізація тощо), що обслуговувала, власне, місто, а не тільки захід (частка такої інфраструктури була більшою від 60% у загальних видатках);

– регіональна децентралізація, де тільки 35% витрат були здійснені у самому місті;

– чіткий наголос на приватних інвестиціях для забезпечення дії ринкових сил, а не адміністративних процедур при вирішенні питань фінансування.

На противагу цьому, також є випадки, коли остаточні результати відрізнялися від оптимістичних очікувань. Наприклад, чемпіонат світу з футболу 1996 року в США спричинив не виграш, а чисті втрати доходу для населення приймаючих міст приблизно в 4 млрд. дол. США.

У більшості випадків масштабні спортивні заходи мали позитивний ефект, але економічні результати залишалися зазвичай нижчими від очікуваного рівня. Наприклад, помірна оцінка свідчить, що чемпіонат світу з футболу 2006 року вНімеччині спричинив чисті вигоди, але також наголошує, що ті вигоди були навіть меншими від найменшого очікуваного рівня (2,2 млрд. дол. США або 1,6млрд. євро). Загалом ці ефекти не мали значного впливу на всю економіку [2].

Для пояснення цієї значної різниці між фантастичними очікуваннями та реальністю кілька факторів здаються важливими:

­По-перше, визначення вигод, а також методології для їх обчислення, досить різні.

­По-друге, економічні впливи зазвичай оцінюються на валовій основі, хоча чисті впливи повинні бути набагато меншими:

  • Ø Витрати відвідувачів події часто розуміються як сукупний виграш, без урахування того, що концентрація туристів у кількох приймаючих містах може призвести до нижчих витрат туристів в інших містах. Наприклад, ступінь зайнятості готелів у Сіднеї був на рівні повної місткості протягом Олімпійських ігор 2000 року, а незвичайно низькі ступені спостерігалися в інших штатах Австралії [3]. Так само, масовий характер заходу не тільки приваблює додаткових іноземних туристів, а одночасно витісняє багато постійних іноземних туристів. Наприклад, не спостерігалося значних змін у річній кількості туристів у Франції (1998), Португалії (2004), Греції (2004) [4]. Південна Корея звітувала про значно більшу кількість туристів з Європи в 2002 році, але тільки за рахунок меншої кількості туристів з Японії [5]. У результаті, загальна чисельність іноземних гостей і чисті додаткові витрати туристів можуть бути значно нижчими на рівні країни.
  • Ø Дефіцит робочої сили у приймаючих містах може спричинити притоки тимчасових робітників. Таким чином, значні частини скупних економічних вигод можуть опинитися поза регіоном.
  • Ø Вплив капітальних інвестицій звичайно оцінюється без урахування альтернативної вартості капіталу. Адже доступні кошти можуть бути витрачені іншим чином і генерувати також певні вигоди.
  • Ø Нарешті, багато пов'язаних із подією завдань можуть потребувати екс­пертної оцінки та досвіду, які тільки іноземні фірми можуть надати (наприклад, будівництво стадіонів). У цьому випадку економічні вигоди також переходять до підприємств з-за кордону.

По-третє, кілька інших проблем виключають можливість достатнього використання спортивних споруд після заходу, високі ціни на квитки, що можуть спричинити низьку зайнятість стадіонів.

Тут було б доцільно розглянути ще досвід Німеччини у проведенні чемпіонату ФІФА 2006. Вже під час подання заявки німецький уряд активно підтримав Німецький футбольний союз (DFB) та дав ФІФА державні гарантії, без яких проведення інтернаціональних спортивних масових заходів є неможливим.

Підготовка та проведення такого великого заходу вимагає серйозних інвестицій. Коли було прийнято рішення про проведення Чемпіонату в Німеччині, уряд, починаючи з 2000 р., виділив близько 3,7 млрд. євро на розбудову державних автострад. Особлива культурна програма до ЧС коштувала 29 млн. євро. Всього 48 мистецьких та культурних проектів на футбольну тематику внесли свій вклад у популяризацію Німеччини та її культурного різноманіття, а також настроїли світову громадськість на ЧС 2006. Багато з цих проектів було проведено за кордоном, щоб показати Німеччину як відкриту, сучасну та гостинну країну.

Німецький уряд разом із Спілкою німецьких підприємців (BDI) розпочав місцеву ініціативу «Німеччина – країна ідей», в яку уряд вклав 10 млн. євро, щоб Німеччина виступила як приваблива новаторська країна як в економічному, так ів науковому плані. На ігри Чемпіонату було запрошено сто потенційних інвесторів із-за кордону, щоб вони могли скласти враження про економічний потенціал та інвестиційну привабливість Німеччини.

Стало очевидним, що великі приватні та державні інвестиції у спортивну, транспортну, комунікаційну та готельну інфраструктуру призвели до економічного росту регіонів, та дали імпульс цілій країні, ефекти якого простягаються за часові межі чемпіонату та призвели до покращення робочої та життєвої ситуації в регіонах.

Німецький організаційний комітет досяг надлишку 135 млн. євро, з цього мали користь поміж іншім 12 міст в яких знаходились великі стадіони. Частина цієї суми надійшла до бюджету цих міст. Кількість іноземців у готелях Німеччини зросла приблизно на десять відсотків. Було продовжено час роботи магазинів та випробувано нові системи управління транспортного руху. Загалом у 2006 році кількість робочих місць зросла на 50 тис.

Згідно з оцінками Інституту ринкових досліджень, німці під час ЧС знаходились у купівельному настрої. Роздрібна торгівля, транспортні підприємства, пивоварні та виробники напоїв, гастрономія, виробники побутової радіоелект­ронної апаратури та спортивного приладдя зареєстрували зріст прибутку, що частково виражається двозначними числами. Із 9 червня до 9 липня 2006 року додатковий прибуток склав два млрд. євро. Німецька залізниця перевозила щоденно на 600 тис. пасажирів більше, що складає зріст у 12 відсотків. Прибутки пивоварної промисловості зросли на вісім відсотків порівняно з минулим роком, зросли також прибутки виробників мінеральної води та освіжаючих напоїв. Підприємства громадського харчування, у першу чергу ті, що знаходились неподалік від маршрутів пересування уболівальників та у так званих «фанатських кварталах» – вулиць для розваг, де знаходяться численні кафе, ресторани, клуби, могли похвалитися надзвичайно активною торгівлею. Спонсори також винесли користь з Чемпіонату – кожне друге велике німецьке підприємство приурочило до ЧС свою рекламну кампанію.

Взагалі, створення коштів народного господарства під час ЧС склало близько трьох млрд. євро, розділених на три роки (2004, 2005, 2006). На 2007 та 2008 роки припадає додаткових 1,5 млрд. євро.

Незалежно від тих розрахунків, Чемпіонат світу призвів до величезного покращення міжнародного іміджу країни, котрий, у свою чергу, позитивно відобразився на економіці. Так, 61 відсоток іноземців, згідно з опитуванням, рекомендуватиме Німеччину як країну для туристичних поїздок. Це, з пев­ністю, ще одна перемога «Національної кампанії послуг та дружелюбності», яка, наприклад, через цільові навчальні програми для персоналу зробила свій вклад у те, щоб гості країні були прийняті дружелюбно та толерантно.

В результаті сумісних зусиль державного та федеральних урядів, міст та громад, імідж Німеччини значно покращився. Країна завоювала багато симпатій, ітепер німці асоціюються не тільки з пунктуальністю, надійністю та економічною потужністю, але й з гостинністю, відкритістю та готовністю допомогти. Таким чином, чемпіонат став чудовою рекламою для приймаючої країни – Німеччини.

Це спричинило мирне протікання ігор та святкувань у «фанатських кварталах». Міжнародні спортивні події становлять собою серйозне випробування політики безпеки. Їх проведення вимагає тісної міжнародної співпраці з країнами-учасниками, а також з суміжними та транзитними країнами. Тут, як і на інших заходах, виправдала себе участь іноземних поліцейських сил. Німеччина використала цей досвід на ЧС 2006. Німецькі та іноземні поліцейські тісно співпрацювали зі спеціально делегованими координаторами. Крім федеральної поліції, під час ЧС ФІФА 2006 на вокзалах та в аеропортах працювали 323 іноземних поліцейських з 13 країн-членів ЄС. Вони мали власне командування та підконтрольні ділянки. Ці міри викликали надзвичайно позитивний резонанс, насамперед у закордонних гостей. Тим самим Німеччина підкреслила факт постійної та все тіснішої кооперації між членами Євросоюзу в сфері безпеки. Загалом 570 іноземних поліцейських було задіяно у помічній та консультативній функції, вони зробили свій вклад у мирне та безпечне протікання чемпіонату в Німеччині.Тісні контакти з національними та міжнародними представниками уболівальників допомогли органам державної безпеки створити рамкові умови для радісної та миролюбної атмосфери розрядити напругу глядачів.

Німеччина скористалася з нагоди ЧС, щоб привернути увагу до захисту на вколишнього середовища компанією «Зелений гол», котра була ініційована федеральним урядом, Німецьким футбольним союзом (DFB) та організаційним комітетом Чемпіонату світу ФІФА 2006. Наскільки нам відомо, це єдиний такий проект у рамках міжнародного спортивного масового заходу, який поставив перед собою кількісні задачі – зменшити кількість використаної електроенергії та води, а також відходів на стадіонах на 20 відсотків. Позитивний досвід цього проекту буде використовуватись й надалі при організації великих спортивних подій.

У цілому, можна зробити абсолютно позитивний висновок про те, що Німеччина використала всі шанси, які дає проведення ЧС ФІФА. Вона показала себе як спортивна країна, що довела свою спроможність приймати у себе міжнародні змагання.

Таким чином, бачимо, що фінансування будівництва та відновлення автострад, розробка програми інвестиційного іміджу Німеччини як країни економічних та наукових ідей фінансувалася з державного бюджету. А приватні інвестори вкладали кошти в спортивну, транспортну, комунікаційну та готельну інфраструктури.

На цьому фоні кілька факторів мають позитивний ефект для України отримати виграш від проведення Євро-2012:

  • По-перше, Україна має досить сильний професійний футбольний турнір із регулярними учасниками європейських кубкових змагань, що достатній для забезпечення ефективного використання новозбудованих спортивних споруд.
  • По-друге, за існування гострого контрасту між туристичним потенціалом країни та його використанням може бути очікуваний значний стимул, а ефект витіснення – знехтуваний. Так, з 2003 до 2006 року загальна кількість іноземних туристів в Україні зменшилася з 590000 до 300000 (за даними Державного комітету статистики України). А Швейцарію у зв'язку з Євро-2008 відвідали майже 1030000 туристів [6]. Оскільки Швейцарія приймала чемпіонат спільно (з Австрією), ця кількість може бути доброю оцінкою кількості відвідувачів країни узв'язку з цією подією і в Україні.
  • По-третє, пропозиція робочої сили із достатніми навичками і досі має попит. Відповідно, швидше місцеве населення отримає вигоду від витрат, пов'язаних із чемпіонатом.

Однак особливо погана якість наявної транспортної інфраструктури, а також нестача високоякісних спортивних споруд потребуватимуть значних інвестицій і, таким чином, створюють значні ризики. Наслідуючи приклад Барселони, інвестиції в інфраструктуру потрібно розділити на пов'язані з подією та загальні інвестиції, де останні включають усі проекти, що будуть обслуговувати всю країну, а не тільки захід. Тоді такі фактори будуть ключовими для успіху:

  • сукупні видатки потрібно чітко сфокусувати на фінансуванні загальної інфраструктури;
  • для всіх необхідних інфраструктурних інвестицій слід залучити кошти приватних інвесторів;
  • будівництво та експлуатація спеціальної інфраструктури повинні плануватися з найменшими можливими витратами держави, оскільки вона містить найвищий ризик бути надлишковою після заходу.

Висновки. Проведення масштабних соціально-економічних проектів має багатовекторний вплив на економіку країни-реципієнта. Проведення масштабних соціально-економічних подій супроводжується як позитивними, так і негативними впливами, основними з яких є позитивний іміджевий ефект для країни, тимчасове пожвавлення в галузях, що забезпечують підготовку проекту, покращення інфраструктури, ризик небезпеки від фанів, зростання цін, складність рентабельного майбутнього використання будівель, призначених для проекту.

Бібліографічні посилання

  • Гершуненко Ю. Масштабні соціально-економічні проекти та їх наслідки для економіки / Ю. Гершуненко. – № 5. – 2010. – Вер. – С. 9–14.
  • Brenke K. and G.G. Wagner (2007). Ökonomische Wirkungen der Fußball WM in Deutschland zum Teil überschätzt. DIW Wochenbericht Nr. 29/2007.
  • Arthur Andersen. Hospitality and Leisure Services: The Sydney Olympic Performance Survey: The Sydney Olympic Games on the Australian Hotel Industry, Mimeograph, November 2000. –Р. 1–7.
  • Brenke K. and G.G. Wagner (2006). Fußball-Weltmeisterschaft in Deutschland: Ein wichtiges sportliches und kulturelles Ereignis – aber ohne nennenswerte gesamtwirtschaftliche Auswirkungen. DIW Wochenbericht Nr. 20/2006.
  • Matheson V. and R. A. Baade (2003). Mega Sporting Events in Developing Nations: Playing the Way to Prosperity? South African Journal of Economics, Vol. 72:5, December 2004. – Р. 1084–1095.
  • Rütter et al. Economic Impact of the UEFA EURO 2008 in Switzerland. Study on behalf of the UEFA and the Swiss Football Association.

Надійшла до редколегії 06.06.2012














Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу

© Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011-2015

Рейтинг@Mail.ru