Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу
ua  rus  en
Міністерство освіти і науки України
ДНУ Вісник Дніпропетровського університету
Серія "Економіка"

Наукове видання
  • УДК 336:519
  • ISSN 9125 0912
  • Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 7898 від 17.09.2003 р.
  • Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України (пункт 118), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з економічних наук (Постанова президії ВАК України № 1-05/3 від 08.07.2009)
 

УДК 336.71.073.3

О. Г. Поправка

Київський національний торгівельно-економічний університет

Стратегічні пріоритети реформування банківського нагляду

Досліджено основні проблеми пов’язані з діючою системою банківського нагляду. Проаналізовано міжнародні стандарти банківського нагляду та визначено основні пріоритети його реформування в Україні.

Ключові слова: банківський нагляд, банківська система, базельські принципи, вимоги до капіталу.

Исследованы основные проблемы связанные с действующей системой банковского надзора. Проанализированы международные стандарты банковского надзора и определены основные приоритеты его реформирования в Украине.

Ключевые слова: банковский надзор, банковская система, базельские принципы, требования к капиталу.

In the article basic problems are investigational related to the operating system of bank supervision. The international standards of bank supervision are analyzed and basic priorities of his reformation are certain in Ukraine.

Keywords:bank supervision, banking system, Basel principles, requirements to the capital.

Головний елемент світової фінансової системи – глобальна банківська система, яка завдяки сучасним технологіям забезпечує грошовий обіг не тільки на національному рівні, а й на міжнародному, на сьогодні підвладна новим течіям узміні наглядових функцій з боку центральних банків.

Кардинальні зміни систем ризик-менеджменту як на мікро-, так і на макро­рівні, а також моделей регулювання фінансових ринків є нагальною потребою, обумовленою змінами у світовій фінансовій системі. Існуючі органи та стандарти управління ризиками банківської системи не в змозі забезпечити контролюючу вольотивність ринку банківських послуг та збільшити прозорість ризик-менедж­менту.

Незважаючи на виконання основних принципів нагляду національним регулятором, багато проблем залишаються невирішеними, а стратегія ризик-менеджменту – недосконалою та обмеженою, що продемонструвала остання криза фінансової системи, а тому дослідження питання подальшого реформування банківського нагляду залишаються актуальними.

Питанням ефективності банківського нагляду в Україні та перспективних напрямів його удосконалення присвячено значну кількість наукових праць, зокрема, фундаментальні дослідження провідних зарубіжних вчених Я. Міркіна, С.Моісєєва, Дж. Сінкі, В. Усоскіна, М. Ямпольського та ін. Вагоме місце вроз­робці цієї проблематики займають праці відомих українських економістів, до яких належать О. Васюренко, А. Гальчинський, О. Дзюблюк, В. Коваленко, В. Міщен­ко, А. Мороз, Р.Набок, С. Науменкова, О. Петрик, К. Раєвський, М. Савлук та чимало інших .

Більшість науковців наголошують на необхідності побудови системи ризик-орієнтованого нагляду, яка передбачає впровадження системи заходів щодо забезпечення наглядової практики такими елементами, як всебічний аналіз банківської звітності, застосування методик раннього попередження банківських криз та можливостей їх подолання [8]. Так, І. Д’яконова [3] вважає, що для адекватного функціонування національної економіки, в першу чергу, повинні вирішуватися проблеми нехтування ризиками вищого рівня.

Р. Набок зазначає, що нинішній підхід до нагляду в Україні ґрунтується на оцінці нормативів, установлених регулятором, що робить його ретроспективним, і наголошує на реалізації концепції нагляду на основі оцінки ризиків [7].

У свою чергу, В. Коваленко, В. Міщенко наголошують на реалізації кон­цепції макропруденційного нагляду за банківською діяльністю [4; 6]. До­сліджен­ня науковців є різноплановими, тому виникає потреба у систематизації пріоритетів розвитку банківського нагляду.

Якщо розглядати розвиток міжнародних підходів до системи банківського регулювання, то за останню чверть століття зазначена система зазнала значних змін (табл. 1).

Таблиця 1

Розвиток міжнародних підходів до банківського регулювання

(складено автором за матеріалами [5; 9])

Характеристики

«Базель І» (1998)

«Базель ІІ» (2006)

«Базель ІІІ» (2011)

Об’єкт

Міжнародні банки

Міжнародні банки і банківські групи

Системоутворюючі банки, групи, націо­нальні і глобальна

банківські системи

Фокус

Стійкість

Стійкість. Системи управління ризиками

Стійкість (+)

Загальний підхід

Консервативний

Ліберальний

Консервантивний (+)

Характер вимог

Імперативний

Диспозитивний і імперативний

Імперативний (+)

Інструменти регулювання

Капітал, достатність капіталу

Достатність капіталу; вимоги до управління ризиками; вимоги до розкриття інформації щодо достатності капіталу та управління ризиками

Капітал, достатність капіталу, рівень ліквід­ності. Інструментарій контрциклічного регулювання

Як свідчать дані табл. 1, зміни мали різноплановий характер. «Базель І» виявився першим міжнародним стандартом банківського регулювання. Він базувався в цілому на адміністративному підході до оцінки ризиків та вимог до достатності капіталу. Від «Базель І» до «Базель ІІ» був зроблений крок у напрямку лібералізації системи регулювання, виходячи із ринкових пріоритетів і системи управління ризиками. Від «Базель ІІ» до «Базель ІІІ» у сфері банківського регулювання були визначені буфери капіталу, нормативи ліквідності, контрциклічний підхід та визначено ідеологію стійкості банківської системи (табл. 2).

Пріоритетами «Базелю ІІІ» є ефективна система банківського нагляду, яка націлена у кінцевому підсумку не тільки забезпечувати стійкість, а й зберігати простір для інновацій у банківському бізнесі, ґрунтуючись на розвитку банків і банківської системи в інтересах економіки та населення.

Враховуючи нові рекомендації Базельського комітету, з 2013 року у Казахстані передбачається впровадження нового нормативу достатності основного капіталу, значення якого буде складати 4,5% з урахуванням контрциклічного буферу – 7%; значення достатності власного капіталу К1 буде складати 6%, зурахуванням контрциклічного буферу – 8,5%; значення достатності власного капіталу К2 буде складати 8%, з урахуванням контрциклічного буферу – 10,5%; встановлення єдиних для усіх банків коефіцієнтів достатності капіталу незалежно від наявності або відсутності у банку великого учасника фізичної особи, банківського холдингу або материнської установи; застосовування буферних капіталів (консерваційного буферу – 2,5%, контрциклічного від 0 до 2,5%, системного – К2 + 2%).

Таблиця 2

Порівняльна таблиця мінімальних вимог до достатності капіталу згідно

«Базель ІІ» та «Базель ІІІ» (складено за матеріалами [10])

з/п

Показник

(у відсотках від зважених за ризиком активів)

«Базель ІІ»

до 2013

«Базель ІІІ»

роки

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

І

Базовий капітал 1-го рівня (Core Tier 1 Capital)

2

3,5

4

4,5

4,5

4,5

4,5

4,5

ІІ

Капітал 1-го рівня (Tier 1 Capital)

4

4,5

5,5

6

6

6

6

6

ІІІ

Резервний буфер (Conservation Buffer)

0

0

0

0

0,625

1,25

1,875

2,5

IV

Власний Капітал (Total Capital):

8

8

8

8

8

8

8

8

V

РАЗОМ (IІ + IIІ)

8

8

8

8

8,625

9,25

9,875

10,5

VI

Контрциклічний резервний буфер (Countercyclical reserve buffer)

0

0

0

0

0,625

1,25

1,875

2,5

VII

РАЗОМ (V + VI)

8

8

8

8

9,25

10,5

11,75

13

При цьому, коефіцієнт достатності капіталу банку К1 буде перенесений зпруденційних нормативів до заходів попереднього реагування зі значенням не менше 5%. Аналогічні вимоги до достатності власного капіталу будуть встанов­лені на консолідованій основі, тобто до банківських конгломератів [1].

Основними перевагами «Базеля ІІІ» можна вважати: підвищення якості, гармонійності та прозорості капіталу через застосування жорсткіших вимог до фінансових інструментів, що входять до його структури, зокрема, капіталу першого рівня; управління ризиком через висування мінімальних вимог до забезпечення операцій з деривативами, викупом фінансових інструментів, їх фінансування за рахунок позичкових коштів; поєднання вимог, що передбачають безпосередню прив’язку обсягу забезпечення до рівня ризикованості, а також вимог, що не базуються на ризикованості (нормування показника левериджу); скорочення проциклічних та впровадження контрциклічних резервів капіталу, спрямованих на покриття втрат у майбутньому; формування засадних підходів до оцінки та управління систематичного ризику.

Слід зазначити, що ефективність нових стандартів буде визначатися часом. При цьому слід виділити основні обмеження до реалізації «Базель ІІІ», які визначено В. Ворочек [2].

По-перше, лише посилення вимог до банківського капіталу недостатньо для того, щоб гарантувати недопущення фінансових криз у майбутньому, – необхідно ретельніше контролювати кредитну діяльність банків, удосконалювати регулювання фінансового сектора в цілому.

По-друге, успішність впровадження «Базель ІІІ» безпосередньо пов’язана зпосиленими наглядом та регулюванням за іншими напрямками, зокрема, формуванням фінансової звітності учасників ринку. Окремі положення національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) та фінансової звітності (МСФЗ) потребують перегляду з метою повного та достовірного відображення суттєвої інформації. Компанії повинні засвоїти урок фінансової кризи 2008 – 2009 років, коли задекларована згідно з МСБО частка проблемних кредитів була нижча, ніж за оцінками аналітиків. С тандарти фінансової звітності різних країн потребують подальшої конвергенції з метою співставності та зрозумілості широким колом користувачів фінансової інформації.

По-третє, впровадження нових, жорсткіших правил неминуче призведе до гальмування розвитку банківської системи, що нарешті починає активізуватись після масштабних потрясінь. Проте значні труднощі очікують на невеликі банки, що наразі не витримують норм, установлених «Базель ІІІ».

По-четверте, аналітики застерігають щодо негативного впливу мінімальних вимог до достатності капіталу на загальне економічне зростання. Банки, що не відповідають таким вимогам, відчуватимуть тиск з боку інвесторів та будуть змушені збільшувати розмір капіталу ще до граничного терміну у 2019 році. Це, в свою чергу, обмежуватиме їх у можливостях кредитування в той час, коли вкраїнах G-20, і не тільки, ще не розв’язані проблеми високого рівня безробіття та спаду активності бізнесу [11].

По-п’яте, існує ризик, що разом із встановленням нових правил збільшиться рівень «тінізації» на ринку фінансових послуг, що посилить імовірність розгортання чергової фінансової кризи.

Якщо говорити про національну банківську систему, то слід зазначити, щоучасть банків у розгортанні кризи полягає у наступному: агресія у бізнес-політиці банківських установ; концентрація ризиків у системоутворюючих банках, що впливає на всю банківську систему; маніпуляції, що покривають ризики, які пов’язані з проведенням угод.

До основних недоліків сучасної вітчизняної системи банківського нагляду належать обмежені правові можливості; відсутність досвіду у подоланні кризи; формалізм, тобто концентрація уваги на зовнішніх аспектах банківської діяль­ності, недостатня увага реальним ризикам, несвоєчасність та низька ефективність наглядових дій.

Тому, на наш погляд, регуляторні та наглядові заходи у частині агресивної політики, концентрації ризиків та нетранспарентності банківської діяльності повинно відбуватися за двома напрямами.

Перший напрям – розвиток змістовних підходів у нагляді:

  • розвиток координації наглядової практики територіальних управлінь та централь­ного апарату Національного банку України, проведення навчання з метою підвищення кваліфікації персоналу та його орієнтування на реалізацію змістовних підходів;
  • виявлення негативних чинників та загроз стійкості банків, банківських груп, банківської системи на ранніх стадіях та оперативне використання ефектив­них заходів наглядового реагування – розвиток системи раннього попередження.

Другий напрям – введення у законодавство норм реалізації змістовних підходів банківського регулювання та нагляду:

  • реалізація міжнародних підходів у частині правових умов консолідованого нагляду;
  • обмеження ризику пов’язаних з банком осіб та їх бізнесу;
  • реалізація міжнародних підходів у частині вимог до ділової репутації том-менеджерів, членів ради директорів та мажоритарних власників банків;
  • підвищення відповідальності том-менеджерів, членів ради директорів та мажоритарних власників банків за достовірність ведення бухгалтерського обліку та інформації за ризики і стійкість банків;
  • надання органу нагляду повноважень щодо визначення вимог до систем управління ризиками банків;
  • надання наглядовому органу права на використання професійного судження у ситуаціях, коли інформація про діяльність або ризики банків нетранспа­рентна.

Висновки. В цілому, можна зазначити, що стратегічними напрямами реформування банківського нагляду повинні бути:

  • всебічний, комплементарний аналіз фінансової стійкості банків і банків­ської системи в цілому;
  • агрегований моніторинг діяльності не лише банківської системи, а й парабанківської;
  • дослідження взаємної кореляції між показниками діяльності системоутворюючих банківських установ, з особливим наглядом за банками з іноземним капіталом;
  • застосування макропруденційної політики при розробці наглядових інструментів.

Проведення реформування системи регулювання та нагляду у банківській сфері є надзвичайно актуальним для України, оскільки системний ризик залишається на високому рівні, про що свідчить динаміка поганих активів у банківській системі. Тому потрібні як інституційні, так і нормативні зміни для приведення вітчизняної практики регулювання до сучасних міжнародних стандартів.

Нова фінансова архітектура становить значний крок у напрямку більш гармонізованого та координованого мікро- та макропруденційного нагляду. Вирішальним питанням у цьому плані є те, як макропруденційна та монетарна політика та її відповідні інструменти повинні прив'язуватися одне до одного. Центральні банки повинні бути залучені до макропруденційної політики. Для монетарної політики важливо більш ретельно розглядати новації на фінансових ринках, враховуючи їхній потенційно великий вплив на інфляцію та валовий продукт.

Бібліографічні посилання

  1. Базель 3. В Казахстане [Електронний ресурс] / З. Базель. – Режим доступу : http://www.rusarticles.com/banki-i-kredity-statya/bazel-3-v-kazaxstane-5692734.html. – Официальный сайт RusArticles.
  2. Ворочек В. Г. Перспективи застосування «Базеля ІІІ» як інструменту попередження фінансових криз [Електронний ресурс] / В. Г. Ворочек. – Режим доступу : http://www.confcontact.com/20110225/ek2_vorochek.php
  3. Д`яконова І. І. Методологічні засади розвитку банківського нагляду на базі системної організації банківської діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. екон. наук : спец. 08.00.08 «Гроші, фінанси і кредит» / І. І. Д`яконова. – Суми, 2008. – 36 с.
  4. Коваленко В. В. Макроекономічна складова банківського регулювання та нагляду / В.В. Коваленко // Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Економіка». – Дніпропетровськ, 2012. – № 10/1. – Т. 20, Вип. 6/2.– С. 85–93.
  5. Міщенко В. Базель ІІІ: нові підходи до регулювання банківського сектору / В.Міщенко, А. Незнамова // Вісник Національного банку України. – 2011. – № 1. – С. 4–9.
  6. Міщенко В. Методологічні засади запровадження макропруденційного регулювання та нагляду / В. Міщенко, А. Крилова // Вісник Національного банку України. – 2011.– №3.– С. 12–15.
  7. Набок Р.Трансформація підходів до банківського нагляду: від складного до надійного / Р.Набок // Вісник Національного банку України. – 2012. № 5. – С. 4649.
  8. Христофорова О. М. Теоретичні аспекти функціонування пруденційного нагляду / О.М.Христофорова, К. С. Бужор // Наука й економіка. – 2009. – № 3. – Національна бібліотека ім. В. І. Вернадського [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/nie/2009_3_1pdf
  9. Basel II: Revised international capital framework [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bis.org/publ/bcbsca.htm
  10. Group of Governors and Heads of Supervision announces higher global minimum capital standards. Annex 2: Phase-in arrangements // Press release by Basel Committee on Banking Supervision, Bank for International settlements. – 2010. – 6 р.
  11. Tan C. Bankers close ranks to wage war on new rules / C. Tan // Business Times. – 2010. – 02 Nov.

Надійшла до редколегії 30.08.2012














Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу

© Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011-2015

Рейтинг@Mail.ru