Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу
ua  rus  en
Міністерство освіти і науки України
ДНУ Вісник Дніпропетровського університету
Серія "Економіка"

Наукове видання
  • УДК 336:519
  • ISSN 9125 0912
  • Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 7898 від 17.09.2003 р.
  • Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України (пункт 118), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з економічних наук (Постанова президії ВАК України № 1-05/3 від 08.07.2009)
 

УДК 330.101.22

С.К.Кучеренко*, Г.П.Штапаук**

* Дніпропетровський національний університет імені ОлесяГончара;

** Луганський національний університет імені Т.Г.Шевченка

Дослідження впливу соціально-економічної структури споживчого попиту на діяльність комерційних підприємств

На підставі досліджень процесів перетворення діяльності комерційних підприємств, тенденцій розвитку торговельної сфери в Україні, чинників оновлення умов життя людей укризовий і посткризовий періоди розроблено модель врахування впливу зрушень у со­ціально-економічній структурі споживчого попиту на діяльність комерційного підприємства з визначенням груп параметрів, що враховуються при її плануванні.

Ключові слова: торговельні підприємства, споживчий попит, роздрібний товарообіг, формалізація чинників, показники діяльності, параметри торгівельної пропозиції, прогнозований розвиток підприємства.

На основе исследований процессов преобразования деятельности коммерческих предприятий, тенденций развития торговой сферы в Украине, факторов обновления условий жизни людей в кризисный и посткризисный периоды разработана модель учета влияния сдвигов в социально-экономической структуре потребительского спроса на деятельность коммерческого предприятия с определением групп параметров, учитываемых при ее планировании.

Ключевые слова: торговые предприятия, потребительский спрос, розничный товарооборот, формализация факторов, показатели деятельности, параметры торгового предложения, прогнозированное развитие предприятия.

In the article on the basis of researches of processes of transformation of commercial enterprise’s activity, progress of trade sphere in Ukraine, factors of updating of terms of people life trends in a crisis and post-crisis periods are worked out model of influence account of changes in the socio-economic structure of consumer demand on activity of commercial enterprise with determination of groups of the parameters taken into account at it’s planning.

Keywords : trade enterprises, consumer demand, retail commodity turnover, formalization of factors, performance indicators, parameters of trade suggestion, forecast development of enterprise.

Досвід розвитку торгівлі в Україні демонструє, що перетворення діяльності комерційних підприємств, зміна їхньої структури, започаткування та розвиток нових форм торговельної діяльності здійснюються з намаганням максимально врахувати певні зрушення, які відбуваються у соціально-економічній структурі споживчого попиту населення. Аналіз свідчить, що процес перетворення діяльності комерційних підприємств в Україні характеризується наступними ознаками:

по-перше, основний напрямок перетворень відбувається під впливом щорічного зростання обсягів роздрібного товарообороту, який за останні 10 років збільшився майже у 10 разів;

по-друге, процес розвитку українського роздрібного ринку здійснюється на основі вітчизняного бізнесу одночасно із широким використанням світового досвіду розвитку торгівлі та входженням до України відомих світових торговельних фірм;

по-третє, невизначеність багатьох виявів швидко змінюваної соціально-економічної структури споживчого попиту та відсутність дійсних механізмів їх урахування не надають можливостей комерційним підприємствам здійснювати обґрунтований вибір рішення щодо своєї діяльності з численної безлічі форм та методів сучасної торгівлі, що створює свій неповторний шлях розвитку комерційної діяльності в Україні.

У передкризовий період намітилися наступні явні тенденції в розвитку торговельної сфери в Україні.

1. Відбувалося поступове підвищення концентрації у комерційній сфері, що відображає тенденція зниження загальної кількості торговельних підприємств при збільшенні середнього обсягу товарообороту одним підприємством [1].

2. Унаслідок відзначеного процесу започаткувався та набув серйозного прогресу розвиток роздрібних торговельних мереж у напряму скорочення кількості «унітарних» підприємств та збільшення форматів торговельних об’єктів із найбільш широким асортиментом, таких як ТОВ «Метро кеш енд керрі Україна», компанія «Білла Україна», ЗАТ «Фуршет» та ін. [2].

3. Динаміка товарообігу по регіонах України перед кризою свідчить про його нерівномірність, демонструючи найбільший роздрібний товарообіг у м.Києві, Дніпропетровській, Донецькій і Харківській областях при найменших показниках у Тернопільській, Чернівецькій та Сумській областях [3].

У даний час розвиток торговельної сфери в Україні відчуває на собі сильний вплив світової фінансово-економічної кризи, під тиском якої не тільки розмилися певні тенденції розвитку комерційної діяльності, але й створилися нові умови для пошуку комерційними підприємствами ефективних напрямів перетворення своєї діяльності. Практично у даний час перед комерційними підприємствами знов постають важкі питання вибору форм і методів своєї діяльності в умовах, коли соціально-економічна структура споживчого попиту населення в Україні знов змінилася, причому у невідомих напрямах. Фахівці визнають, що у період подолання кризи в структурі споживчого попиту відбулися зрушення, які значною мірою перекроїли сформовані раніше сподівання з боку торговельних підприємств у правильності вибору й поступового просування в сферу торгівлі світового досвіду у чистому вигляді. Оновлені умови життя людей створені під впливом низки чинників, сила яких проявилася у період кризи і поступового виходу з неї. Це:

  • зниження життєвих стандартів через зменшення курсу національної валюти, підвищення цін на споживчі товари в результаті інфляції;
  • скорочення споживчого кредитування;
  • подорожчання товарів довготривалого використання, таких як автомобілі, через підвищення ввізних мит;
  • збільшення рівня безробіття;
  • погіршення через більш жорсткі регламенти Податкового кодексу умов діяльності малого бізнесу, суб’єкти якого складають значну частину споживачів різних товарів та послуг;
  • обмеження в сфері прямих грошових виплат широким верствам пенсіонерів та осіб, що отримують різні форми соціальної допомоги тощо.

Внаслідок таких змін у поточному 2012 році навіть найбільш великі й успішні торговельні брендові фірми постають перед неясністю визначення стратегії найближчого розвитку. Це обумовлює підвищення актуальності наукових досліджень соціально-економічної структури споживчого попиту для їх врахування у діяльності комерційних підприємств.

Проблема попиту і пропозиції детально досліджена у працях багатьох науко в­ців, зокрема, А.Сміта, Д.Рікардо, А.Маршалла, Дж.Кейнса, В.Парето, К.Еклунда, П.Самуельсона, Дж.Хікса, А.Оукена, Й.Шумпетера, Дж.Сакса та ін. Серед сучасних українських вчених, які плідно працюють над проблемами державного регулювання попиту і пропозиції, прогнозування і регулювання економічного і соціального розвитку держави, слід назвати В.М.Гейця, В.П.Бабича, В.Ф.Беседіна, І.К.Бондар, В.А.Вісящева, І.М.Євдокимову, Б.Є.Кваснюка, В.Д.Лагутіна, Б.Я.Панасюка, А.Г.Савченка, М.І.Сайкевич, Б.М.Щукіна та багатьох інших. Проте за умов, що склалися, актуальним є дослідження процесів і факторів, що формують споживчий попит населення України з метою задоволення основних життєвих потреб громадян у продуктах харчування. З іншого боку, діюча на сучасному етапі система формування споживчого кошика, що є основою міні­мального прожиткового мінімуму, потребує суттєвих змін, назріла також необхідність у державній розробці і фактичному застосуванні територіальних варіантів споживчого кошика із врахуванням соціальних факторів.

В основі методології дослідження споживчого попиту лежить базова теорія попиту, на основі якої сформовано поняття закону попиту, відповідно до якого зростання ціни на товар призводить до зниження величини попиту на нього за інших рівних умов [4]. Найбільш очевидним, що пояснює «закон попиту», є те, що здешевлення робить товар доступним для тих категорій покупців, яким він раніше був недоступний з міркувань відсутності необхідної платоспроможності. Подібні зміни в структурі споживання, строго говорячи, виходять за рамки «закону попиту», оскільки розкривають зв'язок динаміки ціни то з кількістю покупців, то з потребою в товарі. Це обумовлює необхідність доповнення загального закону попиту різними додатками, що пояснюють особливі «ефекти», які належать до дій споживачів, що виникають при зниженні ціни на товар: «ефект зростання вигоди»; «ефект доходу»; «ефект заміщення» [5]. В якості конкретного показника оцінки динаміки попиту на товар залежно від зміни ціни, який акумулює в собі дії різних факторів щодо даного товару в даному місці його продажу при сформованій соціально-економічній структурі споживачів товару, виступає еластичність попиту, яка визначається співвідношенням приросту у відсотках обсягів продажу і зниження у відсотках ціни на даний [6].

В умовах безперервності споживчого попиту і його забезпечення методо­логічною основою планування товарообігу є постійна підтримка матеріального балансу товарообігу в закупівельних цінах товарів:

ЗН + НТ = О + ЗК, (1)

де ЗН – запаси товарів на початок планового періоду;

НТ – надходження товарів;

О – товарообіг (реалізація);

ЗК – запаси товарів на кінець періоду [7].

Роздрібний товарообіг обліковується, прогнозується, аналізується й планується як за загальним обсягом, так і за окремими групами товарів у цінах фактичної реалізації, що включають торговельну націнку та непрямі податки за звітний період на основі первинних документів [8]. Таким чином, наявна методологічна база врахування параметрів споживчого попиту в діяльності комерційних підприємств здебільшого базується на класичних уявленнях щодо соціально-економічної структури споживчого попиту й не відображає багатьох нових аспектів, які стають все важливішими в сучасних умовах, що потребує подальшого й більш глибокого вивчення проблеми визначення впливу попиту на діяльність комерційних підприємств.

Метою статтіє систематизація та параметризація чинників, через які можливе врахування зрушень у соціально-економічній структурі споживчого попиту на діяльність комерційних підприємств.

Соціально-економічна структура споживчого попиту (СЕССП) є основним чинником прогнозування та планування товарообігу комерційного підприємства. Розуміння структури споживчого попиту (ССП) відкриває для промисловості й торгівлі можливості найбільш повного його задоволення, а отже, і нарощування обсягів продажу, доходів підприємств, а в остаточному підсумку – підвищення матеріального рівня життя людей. Дослідження структури споживчого попиту є актуальним завданням соціологічної науки, однак, у зв'язку з високою складністю подібних досліджень, їх результати поки що не можуть безпосередньо прийматися при розрахунках підприємствами – виробниками продукції йпродавцями – при здійсненні своєї діяльності. Практична необхідність урахування структури споживчого попиту змушує в якості об'єкта вивчення використовувати структуру споживання, яка є лише фактичною реалізацією певної структури попиту. Загальна схема таких досліджень має такий вигляд (рис. 1).

Рис. 1. Загальна схема дослідження впливу структури споживчого попиту на діяльність підприємства через споживання:

Економіка сучасної України, яка належить за оцінками незалежних джерел до групи країн, що розвиваються, має серйозний потенціал росту споживчого попиту, який визначається безліччю соціально-економічних факторів, зміна впливу яких досить динамічно відображається в обсязі й структурі споживання. У функціональній залежності від показників товарообігу знаходяться практично всі основні показники діяльності комерційного підприємства.

Так, загальний дохід (товарообіг у роздрібних цінах) – ОР визначається за формулою:

(2)

де Кi – кількість проданих товарів i-ї асортиментної позиції;

ЦРi – роздрібна ціна i-го товару.

Чистий дохід (товарообіг за вирахуванням платежів з ПДВ) – О розраховується:

О = ОР – ПДВ,(3)

де ПДВ – сума платежів з податку на додану вартість.

Загальний прибуток (дохід) – ПЗАГ дорівнює:

ПЗАГ = ОР – ПДВ – ОЗ,(4)

де ОЗ – обсяг товарообігу у закупівельних цінах товарів.

Відповідно балансовий прибуток – П:

П = ПЗАГ – ТВ, (5)

де ТВ – торговельні витрати.

Фонд розвитку комерційного підприємства – ФР встановлюється:

ФР = П – ФМС –Д – З, (6)

де ФМС – фонд матеріального стимулювання працівників;

Д – виплати дивідендів власникам;

З – дисконтні знижки з роздрібних цін.

Залишок товарів на кінець періоду у закупівельних цінах – ЗК:

ЗК = ЗН + НТ – ОЗ, (7)

де ЗН – залишок товарів на початок періоду у закупівельних цінах;

НТ – вартість надходження товарів у закупівельних цінах.

Середня добова вартість товарів у закупівельних цінах ЗД:

(8)

де ТР – тривалість календарного періоду у днях.

Вартість кредиторських зобов’язань по сплаті за товари у зберіганні – КР:

КР = ЗД × ТЦ, (9)

де ТЦ – середня тривалість циклу підготовки, зберігання та продажу товару у днях.

Фондовіддача капіталу ФВК:

(10)

де К – сумарна оцінка задіяного капіталу.

Складність планування такої діяльності підприємства, яка б забезпечувала позитивне зрушення приведених показників, визначається тим, що показники діяльності підприємства та структури споживчого попиту взаємодіють між собою як у прямому, так і зворотному напрямках. Особливо через те, що під­приємства в умовах зростання конкуренції самі стають суб’єктами формування споживчого попиту через системи знижок до цін товарів, кредитування, заходи зпокращення обслуговування споживачів тощо. Тільки врахування подвійної ролі підприємства як об’єкта зрушень у структурі споживчого попиту і як суб’єкта, що сам впливає на його структуру, потребує їх параметризації, яка б усунула протиріччя у взаємодії показників планування діяльності підприємства. Постановку такої загальної моделі врахування зрушень у соціально-економічній структурі споживчого попиту на діяльність підприємств наведено на рис. 2.

Відповідно із запропонованою моделлю визначаються наступні групи параметрів, що враховуються при плануванні діяльності комерційного підприємства:

1) екзогенні параметри соціально-економічної структури споживчого попиту (вектор екзогенних параметрів Х);

2) управлінські параметри діяльності комерційного підприємства (вектор РД);

3) управлінські параметри торговельної пропозиції, спрямовані у середовище (вектор РТП), як складова частина параметрів діяльності;

4) параметри продажу (вектор Y), як функціонал взаємодії екзогенних параметрів ССП та управлінських параметрів попиту;

5) параметри задоволення попиту Y*, як чинник зворотного зв’язку, що впливають на формування СЕССП.

Рис. 2. Загальна модель врахування впливу зрушень у соціально-економічній структурі

споживчого попиту на діяльність комерційного підприємства:

ЗЗ – зворотний зв'язок; БА – блок аналізу; БУ – блок управління

Таким чином, система моделей, які б описували вплив зрушень у соціально-економічній структурі споживчого попиту на діяльність комерційного підприємства включає:

І. Екзогенна модель залежності параметрів СЕССП від параметрів задоволеності споживчого попиту:

Х = f (Y*).(11)

ІІ. Управлінська модель встановлення параметрів діяльності комерційного підприємства залежно від параметрів продажу Y:

РД = f (Y).(12)

ІІІ. Управлінська модель встановлення параметрів торговельної пропозиції залежно від параметрів діяльності підприємства з урахуванням впливу на них параметрів продажу, тобто попередньої моделі:

РТП = f ((РД) f (Y)). (13)

IV. Дослідницька модель залежності параметрів продажу від параметрів со­ціально-економічної структури споживчого попиту та параметрів торговельної пропозиції:

Y = f (Х, РТП).(14)

Екзогенна модель (І) впливу задоволеності споживання на параметри со­ціально-економічної структури споживчого попиту відображає взаємодію параметрів середовища поза впливом діяльності комерційного підприємства і потребує окремого дослідження.

Управлінські моделі (ІІ) і (ІІІ) та дослідницька модель (IV) охоплюють єдиний комплекс взаємодіючих параметрів, включаючи наявність їх автокореляції, оскільки параметри продажу Y, які виступають у ролі аргументів управлінських моделей встановлення параметрів діяльності підприємства та торговельної пропозиції, самі є функціями прийнятих управлінських параметрів щодо торговельної пропозиції РТП.

З формальної точки зору побудова суворої математичної моделі описуваного управлінського процесу неможлива, що потребує перебудови запропонованих моделей з таким припущенням. Параметри торговельної пропозиції, які за своєю суттю є управлінськими, формально визначаються як екзогенні, тобто такі, що формуються зовнішнім середовищем, подібно до параметрів, що відображають соціально-економічну структуру споживчого попиту. Тоді:

єдиною дослідницькою моделлю є модель (IV) залежності продажу від параметрів ССП та торговельної пропозиції, а саме (14);

єдиною управлінською моделлю є модель встановлення параметрів діяльності підприємства залежно від екзогенних параметрів продажу та ендогенних параметрів торговельної пропозиції, що умовно розглядаються як екзогенні, а саме:

РД = f (Y, РТП). (15)

Висновки. Запропонована система параметризації впливу зрушень у соціально-економічній структурі споживчого попиту дає змогу зв’язати у єдиній моделі, де комерційне підприємство представлено і як об’єкт впливу, і як суб’єкт формування споживчого попиту, всі найважливіші показники діяльності комерційного підприємства, а відтак, забезпечити прогнозований розвиток підприємства.

Бібліографічні посилання

  1. В Украине растет потребительский спрос [Електронний ресурс] // Новости экономики; за матеріалами»ЛIГАБiзнесIнформ». – 16.02.2011. – Режим доступу : http://news.eizvestia.com/ news _economy /full/v-ukraine-rastet-potrebitelskij-spros.
  2. Буточкин А. Славянский путь в ритейле: миф или выход из кризиса? [Електронний ресурс] / А. Буточкин. – Trade-Help. – 03.10.2009. – Режим доступу : http://trade-help.com/new/index.php?option =com_content&task =view&id=204& Itemid =24.
  3. Статистична інформація: [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики України. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov/ua.
  4. РайзбергБ.А.Современный экономический словарь [Електронний ресурс] / Б.А.Райз­берг, Л.Ш.Лозовский, Е.Б.Стародубцева. – М. : ИНФРА-М, 2006. – Режим доступу : http://slovari.yandex.ru/dict/economic.
  5. ФроловаТ.А. Микроэкономика: конспект лекций [Електронний ресурс] / Т.А.Фро­лова. – Таганрог : ТРТУ, 2006. – Режим доступу : http://www.aup.ru/books/m174.
  6. Экономика: толковый словарь / под общ. ред. д.э.н. И.М. Осадчей.– М. : ИНФРА-М, Весь Мир, 2000.
  7. Экономика и организация деятельности торгового предприятия : учебник / под ред. А.Н.Соломатина. – 4изд., перераб. и доп. – М. : ИНФРА-М, 2005. – 295 с.
  8. ПанкратовФ.Г. Коммерческая деятельность / Ф.Г.Панкратов. – М. : Дашков и Ко, 2005. – 503 с.

Надійшла до редколегії 04.07.2012














Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу

© Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011-2015

Рейтинг@Mail.ru