Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу
ua  rus  en
Міністерство освіти і науки України
ДНУ Вісник Дніпропетровського університету
Серія "Економіка"

Наукове видання
  • УДК 336:519
  • ISSN 9125 0912
  • Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 7898 від 17.09.2003 р.
  • Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України (пункт 118), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з економічних наук (Постанова президії ВАК України № 1-05/3 від 08.07.2009)
 

УДК 33.05-044.372:[338,45:669]

О. В. Коваленко

Запорізька державна інженерна академія

Система оціночних показників-індикаторів кризовогостану підприємств металургії

Охарактеризовані рекомендації з визначення системи оціночних показників і виявлення масштабів кризового стану господарюючого суб’єкта з метою розробки заходів антикризового фінансового управління.

Ключові слова : криза, банкрутство, діагностика банкрутства, індикатори кризового стану, чисті активи підприємства.

Охарактеризованы рекомендации по определению системы оценочных показателей и выяв­лению масштабов кризисного состояния субъекта хозяйствования с целью разработки мер антикризисного финансового воздействия.

Ключевые слова : кризис, банкротство, диагностика банкротства, индикаторы кризисного состояния, чистые активы предприятия.

Author examined recommendations from the definition of performance indicators and identify the scale of the crisis state of the entity to develop measures of crisis financial management.

Keywords : insolvency diagnostics, crisis indicator, net assets, contingent liabilities, contingent assets.

Нагальність дослідження альтернатив уникнення банкрутства підприємств металургійної галузі та шляхів виходу із кризи викликана тим, що неплатоспроможність підприємств вітчизняної економіки обумовлює циклічні процеси неплатежів, які спричиняють негативні явища соціального характеру. Як наслідок, суттєве зниження обсягів виробництва на підприємствах металургійного комп­лексу є одним із домінуючих чинників, що обумовлюють поширення кризи. Протидія кризовим явищам в українській економіці неможлива без керованості ситуацій у цьому секторі, тому що металургійне виробництво є однією з ключових, базових галузей промисловості та загалом економіки України, що впливає на рівень соціально-економічного розвитку держави.

Суттєвий внесок у розробку фундаментальних основ антикризового управління та формування механізму попередження загрози банкрутства підприємств зробили вітчизняні вчені: О. Амоша, С. Аптекар, І. Бланк, І. Булєєв, В. Василенко, В. Геєць, С. Іванюта, Л.Лігоненко, І. Лукінов, Є. Мних, Л. Ситник, О. Терещенко та інші. Проте науковцями не приділяється належна увага проблемам пошуку ефективних оціночних показників-індикаторів кризового стану підприємств металургії, що обумовило вибір теми дослідження.

Мета статті полягає в спробі визначення індикаторів загрози банкрутства металургійних підприємств при проведенні експрес-діагностики неплатоспроможності на основі показників динаміки ліквідності (платоспроможності), забезпечення власними коштами, розміру чистих активів, одержаних у результаті структурування оборотних активів і поточних зобов’язань та відкоригованих на розмір «умовних активів і потенційних зобов’язань», що дозволяє запобігти заниження оцінки зобов’язань боржника з урахуванням рівня інфляції та ризиків, передбачених вимогами господарського, цивільного і податкового законодавства.

Фінансовий стан підприємства, у якого на початку і наприкінці звітного кварталу мають місце ознаки поточної неплатоспроможності, відповідає законодавчому визначенню боржника, який неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, у тому числі зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язко­вих платежів) протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати. Ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства, мають місце, якщо на початку і наприкінці звіт­ного кварталу, що передував поданню заяви про порушення справи про банкрутство, мають місце ознаки поточної неплатоспроможності, а коефіцієнт покриття і коефіцієнт забезпечення власними засобами наприкінці звітного кварталу менше від їх нормативних значень – 1,5 і 0,1 відповідно [5]. Коефіцієнт покриття (Кп) характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів і визначається, як відношення суми оборотних коштів до загальної суми поточних зобов’язань за кредитами банку, інших позикових коштів і розрахунків з кредиторами. Його зростання може бути викликано лише випереджаючим зростанням оборотних активів. З балансових співвідношень випливає, що саме по собі зменшення кредиторської заборгованості неможливе без еквівалентного зменшення ліквідних активів, тому найбільш прийнятним засобом підвищення поточної ліквідності є нарощування оборотних коштів за рахунок результатів господарської діяльності з одночасним збільшенням пасивної частини прибутків. Таким чином, критерієм відновлення платоспроможності є здобуття в планованому періоді прибутків у розмірі, необхідному для забезпечення двократного перевищення поточних активів над поточними зобов’язаннями. В економічно розвинених країнах нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності, яке дорівнює 2,0, розглядається як безпечне значення, яке залежить від особливостей галузі, форми розрахунків за товари і послуги, тривалості виробничого циклу, структури запасів, тобто ліквідних запасів повинно вистачати для безумовного виконання короткострокових зобов’язань. Отже, значення показника не повинне опускатися нижче 1,0. Співвідношення поточних активів і короткострокових зобов’язань нижче ніж 1:1 свідчить про високий фінансовий ризик, оскільки підприємство не в змозі оплатити свої рахунки. Співвідношення 1:1 припускає рівність поточних активів і короткострокових зобов’язань. Проте, зважаючи на різний рівень ліквідності активів, можна припустити, що не всі активи будуть негайно реалізовані, а тому виникає загроза для фінансової стабільності підприємства. Коефіцієнт забезпечення власними засобами характеризує наявність упідприємства власних оборотних коштів, необхідних для його фінансової сталості, і визначається, як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших необоротних активів до вартості наявних у підприємства оборотних активів – виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошових коштів, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів.

О.О. Орлов і К.І. Залогіна наполягають, що попередня оцінка масштабів кризового фінансового стану підприємства проводиться на основі аналізу окремих сторін кризового розвитку підприємства за ряд попередніх етапів. Практика фінансового менеджменту використовує при оцінці масштабів кризового фінансового стану підприємства три принципових характеристики: легка фінансова криза; глибока фінансова криза; фінансова катастрофа. За необхідністю кожна із цих характеристик може одержати більш поглиблену диференціацію [6, c. 51]. С.Я. Салига і Н.В. Нестеренко зауважують, що основу аналізу становить порівняння фактичних показників-індикаторів із плановими (нормативними) і виявлення розмірів відхилень у динаміці. Збільшення розміру негативних відхилень у динаміці характеризує наростання кризових явищ фінансової діяльності підприємства, що генерують загрозу його банкрутства [9, c. 62]. А.В. Зубкова пропонує застосовувати довідкові нормативні значення фінансових коефіцієнтів, зокрема показників ліквідності, для формулювання висновків щодо нормальних, проблемних та кризових показників [1, c. 37].

Існуюча методика [5] передбачає здійснення розрахунків індикаторів загрози банкрутства підприємства на підставі аналізу статей балансу і звіту про фінансові результати, не враховуючи структуру оборотних активів і поточних зобов’язань підприємства, а також впливу на валюту балансу «непередбачених» активів і зобов’язань, інформацію про які підприємства повинні розкривати уфінансовій звітності, оскільки досягти мети проведення діагностики – встановити реальну картину фінансового становища підприємства – можливо лише за умов врахування аналітиком усіх перелічених чинників і показників.

За останні роки металургійні підприємства мають значні розміри дебіторської заборгованості бюджету (табл. 1), зокрема, з податку на додану вартість, яка зростає в геометричній прогресії з 2 070 млн. грн. у 2007 році до 8 520,4 млн. грн. у2011 році і становить майже 18% оборотних активів підприємства, тому при визначенні коефіцієнта поточної і швидкої ліквідності, коефіцієнта забезпечення власними засобами та інших показників, які мають у розрахунках дані рядка 170 балансу «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом» необхідно сумарний обсяг оборотних активів коригувати на суму заборгованості держави перед підприємством, яка має тенденцію до збільшення, оскільки зазначені кошти є«замороженими» активами, які держава заборгувала підприємствам-екс­порте­рам і якими підприємство не може користуватися в поточній діяльності.

За 2009 рік заборгованість з податку на додану вартість перед ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» становила 1,5 млрд. грн., а станом на 31 грудня 2010 року сума перевищила 2,3 млрд. грн. При тому, що в 2010 році підприємство у вигляді компенсації боргу держави отримало ПДВ-облігації на суму 1,7 млрд. грн., фактично було відшкодовано ПДВ 0,7 млрд. грн. Заборгованість за ПДВ зростає щомісяця на 300 млн. грн. Додатково авансовий платіж податку на прибуток на 31.12.2010р. становить 1,2 млрд. грн. [8]. Податковим кодексом України передбачено: суми податку, не відшкодовані платникам податків протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. До дати введення в дію Податкового кодексу України аналогічна норма була запропонована Законом України «Про податок на додану вартість», проте статистичні дані металургійних підприємств свідчать про низький рівень адміністрування цього податку зі сторони податкової та митної служби України майже з1997 року (дати введення податку на додану вартість) та вирішення цього питання не економічними, а швидше політичними засобами, що завжди приводило до тимчасових і вибіркових заходів, а не до вирішення проблеми взагалі.

Таблиця 1

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом

металургійних підприємств за 2009–2011 рр.

Підприємство

31.12.2009р.

31.12.2010р.

31.12.2011р.

Дебіторська заборгованість бюджету, млн. грн.

Частка в оборот­них активах,%

Дебіторська заборгованість бюджету, млн. грн.

Частка в оборотних активах,%

Дебіторська заборгованість бюджету, млн. грн.

Частка в оборот­них активах,%

ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»

650,7

23,4

1 043,2

32,4

817,8

21,5

ВАТ «Дніпроспецсталь»

207,2

16,5

319,2

18,7

298,6

19,0

ВАТ «МК «Азовсталь»

220,4

1,2

302,6

1,2

609,9

3,5

ПАТ «Євраз – Дніпропетровський мета­лургійний завод ім. Петровського»

487,0

44,3

664,8

46,4

790,7

46,3

ПАТ «Маріупольський МК ім. Ілліча»

1 299,3

26,6

951,2

12,3

747,1

9,4

ПАТ «Нікопольський завод феросплавів»

73,8

1,4

481,5

6,2

475,9

13,5

ВАТ «Запорізький завод феросплавів»

173,8

11,2

227,4

5,8

284,7

13,9

ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

2 945,4

36,6

3 478,8

37,8

2 900,0

29,7

ПАТ «Стаханівський завод феросплавів»

498,2

54,2

479,3

17,1

270,7

17,8

ВАТ «Алчевський металургійний комбінат»

181,6

3,7

212,2

6,1

811,5

13,6

ВАТ «Дніпровський МК ім. Ф. Е. Дзержин­ського

302,2

10,9

330,3

9,6

513,5

3,3

Всього

7 039,6

20,9

8 490,5

17,6

8 520,4

17,4

У кризові роки (2008–2009) у структурі активів ВАТ «Запоріжсталь» станом на 01.01.2010 року 15,8% (1 553 235 тис грн.) становить загальна дебіторська заборгованість, що на 384 886 тис. грн. або на 19,86% менше, ніж на початок 2009 року. Довгострокова дебіторська заборгованість підприємства у 2009 році становить 2 644 тис. грн., або 0,17% від загальної суми дебіторської заборгованості (табл. 2). У структурі дебіторської заборгованості поточна дебіторська заборгованість складає 99,83%. У структурі поточної дебіторської заборгованості підприємства 41,96% (650 699 тис. грн.) припадає на дебіторську заборгованість за розрахунками з бюджетом.

Таблиця 2
Структура та динаміка дебіторської заборгованості
ВАТ «Запоріжсталь» у 2008 – 2009 рр.

Найменування показників

На 01.01.2009 р.

На 01.01.2010 р.

Абсолютне зростання,

тис. грн.

Коефіцієнт зростання

сума, тис.грн.

питома вага,%

сума, тис.грн.

питома

вага,%

Довгострокова дебіторська за­боргованість

3 004

0,15

2 644

0,17

-360

0,88

Поточна дебіторська заборгованість, усього в тому числі:

1 935 117

99,85

1 550 591

99,83

-384 526

0,80

векселі одержані

335 057

17,31

137 296

8,85

-197 761

0,41

дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (чиста реалізаційна вартість):

264 639

13,68

178 613

11,52

-86 026

0,67

первісна вартість

337 636

17,45

251 610

16,23

-86 026

0,75

резерв сумнівних боргів

72 997

х

72 997

х

0

1,00

за розрахунками з бюджетом

729 563

37,70

650 699

41,96

-78 864

0,89

за розрахунками за виданими авансами

370 189

19,13

438 833

28,30

68 644

1,19

Усього дебіторська заборго­ваність (ряд. 1 + ряд. 2)

1 938 121

-

1 553 235

-

-384 886

0,80

За 2009 рік сума дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом зменшилась на 78 864 тис. грн., або на 10,8%. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги в загальній сумі дебіторської заборгованості складає 11,52%. За 2009 рік сума дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги зменшилась на 86 026 тис. грн., або на 32,5%, і на кінець року становить 178613тис. грн.

Тобто, у зв’язку з наведеним, при визначенні розміру поточних активів підприємства необхідно здійснити їх коригування на величину заборгованості бюджету за невиконане у встановлений термін зобов’язання з відшкодування податку на додану вартість (Рі):

(1)

де А – оборотні активи;

ОА – всього оборотні активи за даними балансу;

ВМП – витрати майбутніх періодів;

АВ – аванси видані;

Рі – заборгованість бюджету по не виконаному у встановлений термін зобов’язанню з відшкодування податку на додану вартість (за наявності).

Розмір платежів по обслуговуванню заборгованості держави розраховується виходячи з об’ємів і тривалості періоду заборгованості по кожному з невиконаних у строк державних зобов’язань, дисконтованих по ставці НБУ на момент виникнення заборгованості:

, (2)

де Z – cума заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість;

Рі – розмір заборгованості бюджету по і-му не виконаному у встановлений термін зобов’язанню;

Ті – тривалість періоду заборгованості;

Sі – пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії.

Чинне законодавство дозволяє нарахування пені на величину заборгованості бюджету за невиконане у встановлений термін зобов’язання з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії трактувати як «непередбачені активи» для проведення аналітичних розрахунків за кожний період заборгованості з податку на додану вартість і суму заборгованості, задекларованої підприємством, оскільки в балансі така інформація не надається користувачам. Така інформація про облікову оцінку акумулюється в забалансовому обліку підприємства, який використовується для накопичення інформації про наявність непередбачених активів, щодо яких існує ймовірність надходження економічних вигід. Зазначені активи виникли при узгодженні минулих господарських операцій та стануть реальними, якщо відбудеться або не відбудеться в майбутньому одна чи кілька невизначених подій. Це визначення включає три основних характеристики непередбачених активів: 1) наявна обставина; 2) невизначеність кінцевого результату цієї обставини; 3) вирішення невизначеності на основі однієї або кількох майбутніх подій. Інформація про існування таких активів необхідна для розкриття її в примітках до фінансових звітів. Загальні методологічні принципи обліку, подання та розкриття потенційних активів та зобов’язань підприємства викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку № 11 «Зобов’язання». Списуються непередбачені активи в міру того, як вони визнаються чи не визнаються при вирішенні невизначених подій. Таким чином, непередбачені (умовні) активи не відображаються в фінансовій звітності, однак у поточній діяльності і, зокрема, при проведенні аналітичних розрахунків відсутність такої інформації призводить до викривлення показників ліквідності (поточної та швидкої), платоспроможності та інших коефіцієнтів. Тому за даними обліку розрахунків з бюджетом з урахуванням умовних активів за даними позабалансового обліку необхідно формувати аналітичну таблицю для аналізу стану дебіторської заборгованості бюджету з податку на додану вартість за часом виникнення. Цей аналіз здійснюється за даними податкової та фінансової звітності підприємства і використовується для потреб антикризового управління. За кожним видом непередбачених активів наводиться така інформація:

  • - стислий опис зобов’язання бюджету з податку на додану вартість та його розмір;
  • - невизначеність щодо суми додаткових активів, які можливі до отримання у результаті погашення заборгованості з податку на додану вартість з урахуванням фінансових санкцій, установлених законодавством, та строку (-ів) погашення;
  • - загальна сума очікуваного погашення податкової заборгованості.

Для коректного розрахунку величини можливих до пред’явлення зобов’язань необхідно застосовувати формулу:

(3)

де Р – сума можливих до пред’явлення зобов’язань;

Zs – короткострокові займи;

kczs – коефіцієнт долі довгострокових зобов’язань, які підлягають оплаті у поточному періоді. Розраховується як величина, обернена до середнього строку погашення довгострокових зобов’язань підприємства;

DZl – довгострокові займи, які підлягають погашенню у звітному періоді;

РZ – проценти за користування короткостроковими і довгостроковими займами, які підлягають погашенню у звітному періоді;

kk – коефіцієнт розрахунку коригування розміру заборгованості на непередбачені (умовні) зобов’язання (індекс інфляції, річні відсотки, пеня за вимогами законодавства та укладених договорів);

CZ – кредиторська заборгованість за товари (роботи, послуги).

Для визначення показника кредиторська заборгованість (CZ), розмір поточних зобов’язань коригуються на величину поточних зобов’язань по розрахунках за отриманими авансами, оскільки вони, по суті, є розподіленою за часом оплатою закінчених етапів (стадій) виробництва замовленої продукції і теоретично не можуть підлягати поверненню, а списання їх з балансу відбудеться лише у момент відвантаження готової продукції, товарів (робіт, послуг):

(4)

де ZТ – поточні зобов’язання за товари (роботи, послуги);

АО – поточні зобов’язання по розрахунках за отриманими авансами.

Наглядно відхилення вартості чистих активів підприємства наведено на рис. 1.

Рис. 1. Дослідження скоригованої вартості чистих активів за 2007–2010 рр.

При визначенні короткострокових зобов’язань необхідно здійснити коригування рядка 540 балансу «Поточні зобов’язання за розрахунками за отриманими авансами», оскільки вони є, по суті, розподіленою за часом оплатою закінчених етапів (стадій) виробництва замовленої продукції і теоретично не можуть підлягати поверненню, а списання їх з балансу відбудеться лише у момент відвантаження готової продукції, товарів (робіт, послуг). Таким же принципом слід керуватися при визначенні розміру фінансового покриття, яким володіє підприємство, оскільки видані аванси будуть закриті виконанням робіт, наданням послуг і продукції постачальниками підприємства.

Вірогідність неплатоспроможності підприємства можна оцінити як настання події, коли сума фінансового покриття, що є у підприємства, опиниться менше ніж величина можливих до пред’явлення зобов’язань, тобто (А – Р) < 0. Аналогічний алгоритм слід використовувати при розрахунку показників ліквідності, коефіцієнта забезпечення власними засобами та ін., у яких застосовуються показники оборотних активів та поточних зобов’язань підприємства.

Висновки. У статті доведено, що металургійні підприємства мають значні розміри дебіторської заборгованості бюджету, зокрема, з податку на додану вартість, тому запропоновано при визначенні розміру оборотних активів здійснювати їх коригування на величину заборгованості бюджету по не виконаному у встановлений термін зобов’язанню з відшкодування податку на додану вартість, для чого слід проводити аналітичні розрахунки.

Для потреб антикризового управління необхідно враховувати вимоги чинного законодавства України, що передбачають захист інтересів кредиторів. Для коректного розрахунку величини можливих до пред’явлення зобов’язань необхідно враховувати коефіцієнти розрахунку коригування розміру заборгованості на непередбачені (умовні) зобов’язання (індекс інфляції, річні відсотки, пеня за вимогами законодавства та укладених договорів). Необхідність поглибленого аналізу зобов’язань (боргів) підприємства обумовлена тим, що експертиза зобов’язань підприємства та визначення їх реального обсягу (виходячи з оцінки їх обґрунтованості та безперечності) є необхідною передумовою визначення вартості чистих активів, а вивчення їхніх якісних характеристик – причин виникнення, характеру відносин із суб’єктом боргу, майнового забезпечення, терміновості тощо – дає змогу визначити ймовірність виникнення ситуації банкрутства зініціативи кредитора. Аналогічний алгоритм слід використовувати при розрахунку показників швидкої ліквідності, коефіцієнта забезпечення власними засобами та інших, в яких застосовуються показники оборотних активів та поточних зобов’язань.

Бібліографічні посилання

  1. Зубкова А. В. Приемы антикризисного менеджмента : [практ. пособ. для бизнесменов и студентов] / А. В. Зубкова. – Ростов-н/Д. : Феникс, 2008. – 397 c.
  2. Іващенко О. В. Діагностика банкрутства підприємства / О. В. Іващенко, О. І.<Крисак// Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2006. – № 5. – С.129–132.
  3. Ігольников А. Шляхи подолання кризових явищ в економіці України / А. Ігольни­ков, З. Коровіна // Економіка України. – 2002. – № 12. – С. 51–56.
  4. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану під­при­ємства : [навч. посіб.] / В. О. Мец. – К. : Вища шк., 2003. – 120 c.
  5. Наказ Міністерства економіки України № 14 від 19 січня 2006 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності під­приємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства [Електроонний ресурс]. – Режим доступу : zakon.rada.gov.ua.
  6. Орлов О. О. Експрес-діагностика банкрутства на основі даних бухгалтерської звіт­ності за новими Національними стандартами України / О. О. Орлов, К. І. Залогіна // Вісник НАН України. – 2000. – № 2. – С. 51–55.
  7. Офіційний сайт Агенства з розвитку інфраструктури фондового ринку. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://smida.gov.ua/stat.php.
  8. Офіційний сайт ПАО «АрселорМиттал Кривой Рог» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.arcelormittal.com.ua/index.php?id=10&pr=202.
  9. Управління фінансовою санацією підприємства : [навч. посіб. для студ. внз] / С. Я.Са­лига, О. І. Дацій, Н. В. Нестеренко, О. В.<Серебряков. – К. : ЦНЛ, 2005. – 237 с.
  10. Скібіцький О. М. Антикризовий менеджмент : [навч. посіб.] / О. М. Скібіцький. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 568 с.

Надійшла до редколегії 26.11.2012














Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу

© Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011-2015

Рейтинг@Mail.ru