Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу
ua  rus  en
Міністерство освіти і науки України
ДНУ Вісник Дніпропетровського університету
Серія "Економіка"

Наукове видання
  • УДК 336:519
  • ISSN 9125 0912
  • Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 7898 від 17.09.2003 р.
  • Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України (пункт 118), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з економічних наук (Постанова президії ВАК України № 1-05/3 від 08.07.2009)
 

УДК 336.71

О. О. Колесник, Т. О. Журавльова

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Проблеми банківського регулювання та нагляду вконтексті нових вимог базельської конвенції

Розглянуто можливі наслідки прийняття нових вимог Базельського Комітету з регулювання та нагляду для банківської системи України та світу.

Ключові слова: Базель ІІІ, стабільність, фінансова криза, регулювання, нагляд.

Рассмотрены возможные последствия новых требований Базельского Комитета по регулированию и надзору для банковской системы Украины и мира.

Ключевые слова: Базель ІІІ, стабильность, финансовый кризис, регулирование, надзор.

The article considers the possible impact of the new requirements of the Basel Committee on regulation and supervision on the banking system of Ukraine and the world.

Keywords : Basel III, stability, financial crisis, regulation and supervision.

Світова фінансова криза здійснила руйнівний вплив на фінансові установи та ринки України. Була підірвана їх платоспроможність та порушена ліквідність. Однією з причин нездатності фінансових установ та ринків протистояти кризовим явищам є стан регулювання та нагляду. Фінансова криза виявила невідповід­ність регулювання та нагляду за фінансовим сектором сучасним вимогам та засвідчила, що процес регулювання та нагляду здійснювався з помилками. Уроки кризи зараз аналізуються в усьому світі, зокрема, виробляється політика щодо реформування регулювання та нагляду за фінансовим сектором з метою підвищення його ефективності. Вкрай актуальним і для України є питання розбудови системи якісного регулювання та нагляду за фінансовим сектором.

Проблеми регулювання банківського сектора, у тому числі вимоги Базель­ської конвенції, було проаналізовано в багатьох публікаціях українських та зарубіжних учених, серед яких: Г. Карчева, В. Кротюк, В. Міщенко, А. Мороз, Л.Примостка, М. Савлук, А. де Вальпуа, Дж. Ф. Синки, Е. Кане, П. Роуз, С. Братанович, Х. Грюнинг, У. Гулд, О. Лаврушин, А. Лобанов та інші. Незважаючи на численні дослідження вищезгаданих авторів, ця проблематика усе ж таки потребує подальшого вивчення.

Банки є критичним компонентом будь-якої економіки. Їх значення у національній економіці підкреслено тим фактом, що банківський сектор майже в усьому світі є регульованим і що банки мають доступ до системи державних гарантій. Убанківському бізнесі приховано досить велику кількість внутрішніх ризиків, що можуть поставити під загрозу всю фінансову систему економіки:

а) значні зобов’язання порівняно із власним капіталом, що робить банки враз­ливими до збитків;

б) ймовірна невідповідність між строками виплати активів та зобов’язань;

в) залежність від довіри вкладників та фінансових ринків для отримання необхідних коштів;

г) загальна непрозорість банківської діяльності.

Крім своїх макроекономічних функцій банки відрізняються від інших корпорацій з точки зору відносин із зацікавленими сторонами (крім акціонерів), а саме: з вкладниками та іншими кредиторами. В керівних принципах Базель­ського Комітету з банківського нагляду (БКБН) ставиться особливий наголос на правильних внутрішніх механізмах контролю як на способах сприяння якісному корпоративному управлінню в банках. Після «Основних принципів фінансового нагляду» (прийнятих у 1997-му та допрацьованих у 2006-му), «Базель 1» (1988) і«Нових угод про достатність капіталу» (Базель 2) (2004) фінансистів чекають нові стандартизовані директиви від Базельського комітету з банківського нагляду. Планована глобальна реформа банківського сектора, що отримала назву «Базель 3», стане найбільшою за останнє десятиліття.

Суть нових директив полягає в значному посиленні вимог до банківських резервів на покриття можливих втрат від активних операцій, а саме до банківських ліквідних резервів та їх якості. Головне положення реформи передбачає поступове збільшення до 2019 року рівня ліквідних резервів власного капіталу банківської установи з 4% до 6%. За невиконання вимог до буферного капіталу передбачаються санкції у вигляді обмежень на виплату бонусів співробітникам та дивідендів акціонерам.

Нові правила почнуть діяти з 1 січня 2013 року. Таким чином, у банків є 6 років на те, щоб привести свої резерви у відповідність з новими нормативами. Автори реформи розраховують, що при повторенні кризи у банків не буде необхідності звертатися за державною допомогою для порятунку від банкрутства. «Базель ІІІ», так само, як і «Базель І» та «ІІ», визначатиме насамперед мінімальний розмір регулятивного капіталу, якого фінансові установи змушені будуть дотримуватися. Вимоги до розміру даного стандарту планується значно підвищити.

При цьому, відповідний регулятивний капітал необхідно буде мати не тільки для цілей банківського регулювання, але й для визначення рейтингових оцінок та підтримки ринкових котирувань акцій фінансових установ. За рішенням міністрів фінансів країн Великої 20-ки впровадження «Базеля ІІІ» відбуватиметься поетапно і має завершитися до 2019 року.

На перший погляд, посилилися вимоги не настільки істотно. Однак цього буде цілком достатньо, щоб слабкі та нестійкі гравці покинули фінансові ринки. Стосовно тих, хто залишається, їм доведеться залучати сотні мільярдів євро додаткового капіталу. В одній тільки Німеччині для десяти найбільших німецьких банків буде потрібно 105 млрд. євро. З огляду на це, останнім часом банки все частіше заявляють про те, що нові стандарти управління ліквідністю вимагатимуть від них різкого скорочення обсягів кредитування як фізичних, так і юри­дичних осіб. Згідно з існуючими на даний момент у «Базель ІІІ» вимогами передбачається, що банківські короткострокові зобов'язання строком до 30 днів повинні покриватися ліквідними активами на 100%. Ця вимога про показник лік­відності є першим універсальним міжнародним стандартом такого роду, офіційно вона має бути введена з 2015 року. Із 2011 до 2015 року правило застосовується опціонально, щоб регулятори могли вивчити його наслідки. Аналітики стверджують, що банки вже відчувають труднощі з формуванням достатніх запасів коштів державних облігацій, які дозволять виконати нові стандарти. За оцінками JPMorgan, якби новий стандарт був введений з кінця 2010 року, загальний дефіцит ліквідності для 28 найбільших європейських банків становив би 493 млрд. євро, при цьому три провідних французьких банки – BNP Paribas, Societe Generale і Credit Agricole – виявилися б підготовленими гірше за всіх, оскільки їм бракувало 173 млрд. євро. JPMorgan називає показники ліквідності найнеприємнішим для банків серед нових правил і вважає, що через його очікуване введення банки в середньому недоотримають 12% прибутку у 2012 році. При цьому посилення вимог до достатності банківського капіталу скоротить прибуток банків ще на 5%, а фінансова реформа Додда-Френка в США, закон про проведення якої був нещодавно підписаний президентом Б. Обамою, – на 3%. Зурахуванням цих обставин регулятори багатьох країн можуть піти на пом'якшення вимог «Базель ІІІ», які вимагають збільшення обсягу ліквідних активів банків для зміцнення позицій на випадок кризи.

Cпочатку виділимо основні слабкі місця «Базеля ІІ», які не витримали випробування кризою. До них можна віднести:

  • · критичний рівень співвідношення запозиченого та власного капіталу в банківській та фінансовій сферах та, відповідно, недостатній рівень якості капіталу для абсорбації збитків;
  • · надмірне зростання кредитування з використанням слабких критеріїв відбору позичальників у кредитній політиці банків;
  • · неналежне управління ризиками та низька мотивація для побудови зваженої системи управління ризиками, спрямованої на довгострокові результати, вт.ч. через неадекватні компенсаційні системи;
  • · недостатній резерв ліквідності і надмірно агресивна трансформація строків платежів (як пряма, так і зворотна);
  • · досить значний вплив системних ризиків на велику кількість пов’язаних учасників фінансового ринку, що разом із впливом глобальної економіки під­вищило вразливість до фінансових потрясінь, викликаних світовою фінансовою кризою. Відповідно, недостатній нагляд за впливом кореляції діяльності учасників ринків один на одного, який повинен був пом'якшити дану залежність.

Безперечно, що причин фінансової кризи було набагато більше, однак вище-згадувані фактори виступили найслабшою ланкою в банківській світовій системі. Безумовним є і той факт, що система управління ризиками зокрема та правила ведення банківського бізнесу в цілому будуть ще тривалий час переглядатись з поправкою на вплив фінансової кризи, її причин та наслідків. В даному контексті рекомендації, викладені в «Базелі ІІІ», набувають нового сенсу. Важливим фактором є те, що «Базель ІІІ» основну увагу акцентував на перегляді підходів до ліквідності фінансових інститутів, оскільки саме реалізація ризиків ліквідності була рушійною силою фінансової кризи. Відповідно, основні критерії та зміни, запропоновані «Базелем ІІІ», є такі:

  • · зміна підходів до визначення капіталу та уточнення низки показників. У свою чергу , найбільш складним у виконанні даних рекомендацій є досягнення необхідного рівня капіталу, який був суттєво підвищений;
  • · покращення підходів до управління банківськими ризиками. Акцент було зроблено на ризиках ліквідності;
  • · зміцнення прозорості банків та удосконалення підходів до розкриття фінансової звітності.

Слід відзначити, що, як і попередні рекомендації, «Базель III » розрахований на досить тривалий період (нові підходи до капіталу та ліквідності мають бути реалізовані до 2019 року), що, у свою чергу, на момент реалізації даних вимог можуть виявитись неефективними. Прихильники «Базеля III » покладають великі сподівання на даний документ і відповідно на те, що це зможе зміцнити та оздоровити фінансову систему. Незважаючи на те, що європейські фондові індекси після публікації «Базеля III » пішли вгору, існують і критики даного документа. Наприклад, чимало банкірів вважають, що банки не зможуть справитись із такими жорсткими новими вимогами до капіталу і це не є важіль для впливу на оздоровлення інвестиційного клімату та банківського бізнесу, оскільки всі декларовані реформи Базельським Комітетом спрямовані на доволі тривалий час умайбутньому, що не дає відповіді на запитання, що саме необхідно робити наданий момент. Окрім вищезгадуваних тез, слід вказати і те, що такі підходи до ліквідності зменшать темпи росту економіки, яка в післякризовому періоді потребує значних інвестицій, зменшить дохідність фінансових інструментів тощо. В цілому як економісти, так і науковці утримуються від кінцевих коментарів можливого впливу «Базель ІІІ» на світову банківську спільноту.

Криза також виявила проблеми у комунікаціях між існуючими органами регулювання та нагляду. Мова насамперед іде про брак та/або низьку якість статистичної інформації щодо ринків фінансових послуг. Така інформація не дає змогу органам регулювання та нагляду, а також фінансовим установам чітко спрогнозувати можливі ризики схвалення певних рішень або реалізацію бізнес-планів. Слід зауважити, що, як правило, відповідна статистична інформація стосується всіх секторів фінансового ринку (страхового, фондового, банківських послуг).

Особливої уваги потребує проблема низького рівня координації дій органів регулювання та нагляду. Слід зазначити, що в основу регулювання має бути покладена взаємна відповідальність органів регулювання та нагляду. З метою забезпечення ефективного обміну інформацією, розроблення спільних заходів щодо політики регулювання та розвитку ринків фінансових послуг, ефективного та скоординованого схвалення рішень вкрай важливою є чітка координація діяльності існуючих органів регулювання та нагляду, а також забезпечення ефективних комунікацій між ними. Однією з проблем неефективності регулювання та нагляду за фінансовим сектором є відсутність в Україні органу, який би відпо­відав за розробку політики фінансового сектора. Як наслідок, відсутність стра­тегії розвитку фінансового сектора, складовою якої є стратегія розвитку регулювання та нагляду. Незважаючи на значну кількість підтверджень позитивного впливу інституційної незалежності органів регулювання та нагляду за фінансовим сектором, законодавство України не містить відповідних норм та положень. Політичне керівництво України досі не схильне надавати незалежність органам регулювання та нагляду за фінансовим сектором. Однією з причин є застереження, що широке коло повноважень щодо застосування санкцій органами регулювання та нагляду спричинить їх неконтрольоване застосування до тих, хто не дотримується правил, та несистемність встановлення порядків правозастосування.

На відміну від країн Європейського Союзу (навіть країн Східної Європи, які нещодавно приєдналися до ЄС), посади вищих посадових осіб Держфінпослуг, ДКЦПФР та Національного банку України не є належним чином захищеними від політичного тиску через існування відповідних законодавчих інструментів.

Так, відповідно до статті 85 Конституції України, статті 18 Закону України «Про Національний банк України», Голова Національного банку України призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України строком на п’ять років. Відповідно, термін перебування Голови на посаді не довший за термін повноважень Президента, а тому може співпадати з виборчими циклами, що посилює вплив політичного чинника під час призначення Голови Національного банку Ук­раїни. Крім того, серед підстав дострокового звільнення Голови Національного банку України Закон передбачає відставку за політичними мотивами, за поданням Президента в межах його конституційних повноважень. При цьому Конституція України не передбачає підстав для внесення Президентом України до Верховної Ради України подання щодо звільнення з посади Голови Національного банку України.

Крім того, Закон України «Про Національний банк України» не визначає структурних підрозділів, які забезпечують банківський нагляд, відсутні кваліфікаційні вимоги до їхніх керівників, строк перебування на посаді. Держфінпослуг і ДКЦПФР підпорядковуються Кабінету Міністрів України, який має право призначати та звільняти з посад Голову Комісії.

Отже, існуюче законодавство допускає та створює підґрунтя для зміни керівництва Держфінпослуг, ДКЦПФР та Національного банку України (в тому числі і члена Правління, який відповідає за регулювання та нагляд) з будь-яких політичних причин та допускає можливість впливу на них при прийнятті рішень щодо регулювання та нагляду за фінансовими установами. Підтвердженням цього є наявність під час кризи змін у складі керівництва Держфінпослуг і ДКЦПФР та неодноразова зміна Директора Дирекції з банківського регулювання та нагляду в Національному банку України.

Наявність цієї проблеми ускладнює швидке адаптування фінансового сектора України до нових викликів, а також підвищення відповідальності за рішення регуляторів щодо координації діяльності фінансових установ. З огляду на це, вкрай актуальним на сьогодні є приведення у відповідність нормативно-правової бази щодо регулювання та нагляду за фінансовим сектором.

Бібліографічні посилання

  1. Базельський комітет з питань банківського нагляду [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bis.org/ publ/bcbs107.htm.
  2. Міщенко В. І. Банківський нагляд : підручник / В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. – К. : Центр наукових досліджень НБУ, Університет банківської справи НБУ, 2011. – 498 с.
  3. Basel II capital framework announced by the Basel Committee [ Електронний ресурс ] . – Режим доступу : http://www.bis.org/press/p090713.htm.
  4. The New Basel III Framework: Navigating Changes in Bank Capital Management // Publication of Price Waterhouse Coopers’ Financial Services Institute. –2010. – Oct. – Р. 1–50.
  5. Group of Governors and Heads of Supervision announces higher global minimum capital standards. Annex 2: Phase-in arrangements [ Електронний ресурс ] // Press release by Basel Committee on Banking Supervision, Bank for International settlements. – 2010. – Р. 1.
  6. Tan C. Bankers close ranks to wage war on new rules / C.Tan // Business Times. – 2010. – 02 Nov.
  7. Матеріали інформаційного порталу Міжнародного валютного фонду (World Economic Databases) // International Monetary Fund) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.imf.org/external/ns/cs.aspx?id=29.
  8. Taylor M. Basel III is bad news for emerging economies / M. Taylor // Financial Times. –2010. – 14 Oct.
  9. Consultation Paper on further pos sible changes to the Capital. Requirements Directive // CEBS’s comments on the Commission services [ Електронний ресурс ] . – 2010, April. – Режим доступу : http://www.c-ebs.org/documents/Publications/Other-Publications/Others2010/ Comments-to- CRDIV.aspx.
  10. Countercyclical capital buffer proposal [ Електронний ресурс ] // Consultative document. – 2010, July. – Режим доступу : http://www.bis.org/publ/bcbs172.htm.
  11. G20 communique: the text in full [ Електронний ресурс ] . – 2010. – November. – Режим доступу : http://www.guardian.co.uk/business/2010/nov/12/g20-declaration-full-text.
  12. Strengthening the resilience of the banking sector [ Електронний ресурс ] . – Режим доступу : http://www.bis.org/publ/bcbs164.pdf.
  13. Tarullo D. Financial regulation in the wake of the crisis. Speech at the Peter son institute for International Economics [ Електронний ресурс ] / D. Tarullo. – Washington DC. June 2009. – Режим доступу : http://www.bis.org/review/r090611d.pdf.<

Надійшла до редколегії 10. 09.2012














Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу

© Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011-2015

Рейтинг@Mail.ru