Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу
ua  rus  en
Міністерство освіти і науки України
ДНУ Вісник Дніпропетровського університету
Серія "Економіка"

Наукове видання
  • УДК 336:519
  • ISSN 9125 0912
  • Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 7898 від 17.09.2003 р.
  • Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України (пункт 118), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з економічних наук (Постанова президії ВАК України № 1-05/3 від 08.07.2009)
 

УДК 331. 25

О. І. Бобирь, В. В. Шевченко

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Теоретичні засади формування категорії «мінімальна заробітна плата» в контексті соціального розвитку

Досліджено основні проблеми розвитку категорії «мінімальна зарплата», її взаємозв’язок із спорідненими поняттями, такими як «прожитковий мінімум», «середня зарплата», прослідковано історичний взаємозв’язок мінімальної і справедливої зарплати, розглянуто декілька теорій зарплати як частини соціальної політики.

Ключові слова: прожитковий мінімум, середня зарплата, мінімальна зарплата, мето дика, теорія справедливої зарплати, рівень соціального захисту соціальна політика.

исследованы основные проблемы развития категории «минимальная зарплата», ее взаимосвязь с родственными понятиями, такими как «прожиточный минимум», «средняя зарплата», прослежена историческая взаимосвязь минимальной и справедливой зарплаты, рассмотрено несколько теорий зарплаты как части социальной политики.

Ключевые слова: прожиточный минимум, средняя зарплата, минимальная зарплата, методика, теория справедливой зарплаты, уровень социальной защиты, социальная политика.

In the article probed basic problems of development of category «minimum payenvelope», its intercommunication with family concepts, such as a «living wage», «middle payenvelope», прослідковано historical intercommunication of minimum and just payenvelope, a few theories of payenvelope as parts of social policy are considered.

Key words: living wage, middle pay-envelope, minimum pay-envelope, method, theory of just pay-envelope, level of social defence, social policy.

актуальність проблеми. У процесі розвитку суспільства збільшуються по треби як у матеріальних, так і нематеріальних благах, що і обумовлює необхід ність обґрунтування об’єктивності розрахунку таких невід’ємних показників як мiнiмальна заробітна плата і прожитковий мінімум, які є базисом для розрахунку багатьох видів державних соціальних видатків. Отже – удосконалення методики теоретичного обґрунтування чинників формування мiнiмальної зарплати є нашим першочерговим завданням в цій статті.

аналіз останніх наукових публікацій. Даною проблемою займалися відо мі і маловідомі науковці, серед яких А. М. Бабич, Л. Н. Павлова [1], А. П. Бли нов, М. М. Благонравин, О. В. Омельченко [2], Н. М. Дєєва [4], А. М. Волков [3], М. Р. Ефимова [5], І. О. Лютий [6], В. П. Хара, В. В. Радаєва, Є. А. Хлєбаліна та інші. Однак проблема теоретичного дослідження залишається і донині достатньо невизначеною.

Мета і задачі дослідження. Таким чином, метою даної публікації є дослiдження теоретичних пiдвалин формування поняття «заробiтна плата» для покращення i оптимiзацiї параметрiв соцiальної політики в нашiй державi. За дачами статтi є систематизацiя теоретичних доробок вiтчизняних i зарубiжних економiстiв з приводу формування показника «мiнiмальна заробiтна плата», ви значення основ його функцiонування та шляхiв вдосконалення для отримання соцiального ефекту. Аналіз в статті проводиться за допомогою методу iсторичного i логiчного дослiдження.

Основні результати дослідження. Заробітна плата як категорія обумов лює зміст виробничих і суспільних відносин. Усвідомлення змісту категорії за

© О. І. Бобирь, В. В. Шевченко, 2011

робітної плати впливає на оцінку на темпи економічного розвитку суспільства і науково-технічного прогресу. Визначення політики держави у сфері оплати пра ці і розробка теорії заробітної плати тісно пов’язані між собою і представляють собою окрему складну проблему, вирішення якої має величезне значення як у політичному, економічному, так і соціальному аспектах. Основне призначення держави полягає у забезпеченні добробуту населення і заробітна плата є основ ним інструментом його створення. «Держава, за баченням древніх мислителів, не створюється в цілях запобігання взаємних кривд або заради зручностей обміну, ... вона з’являється лише тоді, коли створюється спілкування між сім’ями і рода ми заради благодатного життя, з метою досконалого і самодостатнього існуван ня» [2, с. 31–34]. Зокрема, ідеолог Китаю Конфуцій (IV–III ст. до н. е.) проголо шував принципи соціальної рівноваги державною політикою. Він виходив з того, що джерелом багатства є праця і вважав, що багатство володаря має ґрунтувати ся на багатстві народу [4, с. 178]. Колективний економічний трактат «Гуань-цзи» проголошував працю джерелом могутності держави і пропонував еквівалентність обміну. Згідно з його основними положеннями, «весь народ має працювати од наково і набувати все порівну» [8, с. 12]. Механізм справедливого розподілу дер жавою суспільного продукту модельований італійським монахом Томазо Кампа неллою (1568–1630) у книзі «Місто сонця», за яким усі вироблені продукти над ходять на суспільні склади і кожний отримує звідти засоби для життя безкоштов но [8, с. 52–57].

Особливо важливим є визначення об’єктивних економічних законів, під впливом яких одержують конкретне втілення кількісні параметри заробітної пла ти, тенденції її розвитку та їх прояву.

Французький економіст Р. Барр розділяє теорії заробітної плати на дедуктив ні (які поширюють на заробітну плату положення загальних теорій вартості і цін) та індуктивні, автори яких йдуть від спостереження фактів до концептуальних узагальнень) [4, с. 117].

За теорією заробітної плати Фоми Аквінського, який також є представником середньовічної думки, таке поняття, як «справедлива заробітна плата», включало ся в загальну концепцію «справедливих цін» і розвивалося як й центральний еле мент. На його думку, при встановленні розміру заробітної плати звичайні звички повинні відігравати головну роль, а конкуруючі сили повинні бути здебільшого виключені. Тому «справедлива заробітна плата» може бути визначена як така, що дозволяє її одержувачу жити в такий спосіб, який відповідає його положенню у суспільстві. Хоча ця теорія була пов’язана із соціальною організацією, застосова ною на статусі, її передумова про те, що вартість прожиткового мінімуму для ро бітника повинна включатися до витрат виробництва в першу чергу, знайшла від гук у законодавстві про мінімальну заробітну плату XX ст.

Першою, найбільш повно сформульованою теорією заробітної плати була теорія прожиткового мінімуму, яскравим представником якої став Д. Рікардо. (1771–1823) розглядав систему ринкового капіталістичного господарства як най більш продуктивну для створення багатства нації за умови, що прибуток не буде повністю споживатися, а буде часткою витрачатися на виробництво. Розбіжність індивідуальних інтересів індивідів та соціальних груп усувалася «ринковою ці ною праці, яка необхідна, щоб робітники мали можливість продовжувати свій рід» та зворотною залежністю частки капіталу в загальному продукті від заробіт ної плати [4, с. 42]. Відповідно до цієї теорії існує природна ціна праці, яка відпо відає тій кількості життєвих засобів, які необхідні для існування робітника і його сім’ї, є потрібними або корисними, в якій працюючий відчуває потребу в силу звички. Зазначимо, що 1954 р. А. Маслоу [2, с. 37] запропонована теоретична мо дель потреб, яка ілюструє перехід від найпростіших потреб, задовольняти котрі дає змогу заробітна плата, до більш складних, пов’язаних із можливістю розподі ляти і перерозподіляти додатковий продукт. Поняття норми характеризує якість життя і як таке – не може не мати суб’єктивної складової. При цьому поняття якості життя використовується як синонімічне поняттю суб’єктивного благопо луччя. Тому нормальний рівень диференціації доходів виявляється, зокрема, в за доволеності переважної більшості громадян їх соціальним статусом, що є однією з дефінітивних ознак середнього класу.

У Д. Рікардо мова вже не йде про фізіологічний мінімум, а мається на ува зі; соціальний стандарт життя, звичайний рівень життя, який відповідає соціаль ним умовам даного історичного моменту, даного народу, даної країни. Сам «соці альний мінімум» розглядається не застиглим, а таким, що розвивається, зростає, змінною, а не постійною величиною.

Даній тезі подальший розвиток надали К. Маркс і Ф. Лассаль. Останній пи сав у 1867 р. в своєму знаменитому листі до Загальної німецької робочої спіл ки «Залізний економічний закон, що визначав заробітну плату при теперішніх умовах під плануванням попиту та пропозиції, полягає в тому, що середній роз мір заробітної плати завжди зводиться до необхідного утримання, до потреб, по існуючим у народі звичкам, для підтримки життя та розмноження» [2, с. 35]. Саме такий підхід неможливо більше підтримувати в тією мірою, в якій він опирається на концепцію теорії трудової вартості, оскільки він не пояснює ріст реальної за робітної плати, що відбувається починаючи з ХХ ст. Більш того, якщо прийняти психосоціологічну концепцію мінімуму заробітної плати, то «залізний закон» пе ретворюється, за виразом П. Леруа-Больє, у «золотий закон», тому що рівень жит тя підвищується разом із прогресом цивілізації [8, с. 118]. Однак Р. Барр зазначає [8, с. 101] «Робочий клас вважає, що, якими б не були умови виробництва, якою б високою не була кількість безробітних, існує певний рівень заробітної плати, нижче якого вона не може зменшуватись ... Мова йде про мінімум, що ґрунтуєть ся на уявленнях про певний рівень життя і певній вартості праці, які виходять із сталих звичок і уявлень про справедливість, що виносяться за допомогою порів нянь».

Наступною, досить повно розвинутою теорією заробітної плати була теорія фонду заробітної плати. Міркування класиків-економістів були обумовлені се зонним характером сільськогосподарської економіки, в якій вони жили, і це при вело їх до розуміння того, що рівень заробітної плати в будь-якій країні у певний час визначається двома показниками: кількістю запасу (капіталу), призначеного для виплати заробітної плати, тобто фондом заробітної плати, та кількістю пра цюючих. Вважалося, що величина фонду заробітної плати є постійною на корот кий проміжок часу, а в більш тривалому – збільшується пропорційно росту капі талу.

На основі даного аналізу Дж. Ст. Міль (засновник теорії фонду заробітної плати) робить два висновки [7, с. 27]:

− існує мало шансів щодо підвищення середньої заробітної плати, оскільки хоча технічний прогрес і обумовлює зростання постійного капіталу (отже, збіль шення фонду заробітної плати), але і чисельність робочого населення теж збіль шується (Міль приймав закон народонаселення Мальтуса);

− наслідки державного втручання, спрямованого на підвищення заробітної плати, будуть полягати в розширенні безробіття і збільшенні народжуваності у сім’ях робітників, заробітна плата яких була підвищена

Дану теорію критикували за трьома позиціями:

− вона виходить із постійного розміру заробітної плати, тоді як та залежить від використання праці та її продуктивності;

− теорія виявилася нездатною показати певний розмір фонду заробітної пла ти, встановити будь-які кількісні співвідношення між виробленим валовим наці ональним і продуктом і частиною продукту, призначеного для оплати праці;

− теорія часто вважалася рядовим випадком прояву дії закону попиту і про позиції, але не було здійснено спроб визначити рівноважну ставку заробітної пла ти (ціну робочої сили).

Зокрема А. Портер [7, с. 27] зазначає: «Політичні рішення, спрямовані на за тримання росту зарплати, часто стають помилковими. Слід допускати зростання зарплати у відповідності із зростанням продуктивності праці чи випереджуючи його.... зростання зарплати приводить також до підвищення купівельної спро можності населення, спрямованої на придбання товарів більшої кількості і кра щої якості». Однак стимулююче значення випереджального росту заробітної пла ти проявляє себе тільки в тому разі, якщо її питома вага у собівартості продукції і частка в доходах населення є значними.

Не було також з’ясовано, як теорія фонду заробітної плати співвідносилася з теорією мінімуму засобів існування. На погляд А. В. Калини [с. 27], правильним буде висновок про те, що доктрина фонду заробітної плати зосереджується на аналізі попиту на працю, а теорія мінімуму засобів існування - на його пропозиції.

Проте в доктрині фонду заробітної плати є достатньо обґрунтовані положен ня, згідно з якими заробітна плата пов’язана з продуктивністю, а наявність капі талу – один з чинників, який визначає рівень продуктивності.

Теорія граничної (або маржинальної) продуктивності була спробою пояснити не тільки загальний рівень заробітної плати, але і повну структуру заробітної пла ти в ринковій економіці, в умовах взаємодії пропозиції і попиту. Теорія отримала свій розвиток, базуючись на загальних методах маржинального аналізу, розроб леного австрійською школою в другій половині ХІХ ст. Логічно сформовані по ложення теорії граничної продуктивності і розподілу всіх виробничих чинників були запропоновані британським економістом Ф. Г. Вікстердом і американським економістом Дж. Б. Кларком.

У багатьох країнах потреби працівників тісно пов’язані з концепцією про житкового мінімуму, який визначається як основна мета та критерій мінімальної заробітної плати, і в такій якості закріплюється законодавчо (Аргентина, Брази лія, Іран, Мексика, Коста-Ріка та ін.), або, якщо і не закріплюється законодавчими актами, є одним із головних елементів обговорення під час визначення мінімаль ної заробітної плати (зокрема, Індія, Індонезія).

Як свідчить досвід США, під час визначення мінімальної, а отже і середньої, заробітної плати, необхідно враховувати весь спектр показників, на які зміна її рівня справить найбільший вплив: поточні рівні заробітної плати, витрати на ро бочу силу, ціни і прибутки, зайнятість, трудові заощадження та виробничі інвес тиції, економічний розвиток, а також на відносний доход тих, кому ця зміна була корисною, і тих, на рівень реальних доходів яких вона вплинула негативно [8, с. 262–263].

Щодо функціонування мінімальної заробітної плати як інструменту мотива ції праці сучасні економісти доходять висновків [2, с. 37], що механізм установ лення і регулювання мінімальної заробітної плати дуже різноманітний і залежить від рівня економічного розвитку країни, особливостей соціально-трудових відно син, традицій, напрямів у соціальній політиці, рівня розвитку системи соціально го партнерства та інших чинників.

Для України регулювання соціально і економічно обґрунтованого рівня мі німальної заробітної плати має особливе значення через низку таких причин [4, с. 13]: законодавчо встановлений рівень мінімальної заробітної плати передбачає його розповсюдження на все населення; підвищення розміру мінімальної заробіт ної плати в Україні вимагає відповідної зміни тарифних ставок, посадових окла дів працюючих в усіх сферах економічної діяльності, що впливає на загальний рі вень середньомісячної заробітної плати та вартість робочої сили; наявність вели кої частини зайнятих ручною некваліфікованою працею в окремих видах еконо мічної діяльності разом із зростанням мінімальної заробітної плати може вплину ти на політику роботодавців відносно цієї категорії найманої робочої сили.

Основним чинником підвищення рівня мінімальної заробітної плати Р. Гор ловський [4, с. 47] вважає, як і зарплати загалом, є зростання продуктивності пра ці за рахунок скорочення чисельності працюючих (особливо надлишкової), не продуктивних витрат проміжного споживання.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Отже, соціально відпові дальна політика держави має грунтуватися на тій засаді, що раціональний розпо діл доходів полягає не в їх вирівнюванні (тим більше, на рівні фізіологічного ви живання), а у встановленні та підтриманні такого рівня їх диференціації, який за безпечує і стимули до підвищення ефективності, і соціальну солідарність – за ра хунок гарантій задоволення нормальних потреб усього населення: працездатно го – через високу оплату праці; непрацездатного – через високий рівень соціаль ного захисту.

Заробітна плата є важливою мотиваційною складовою продуктивної зайня тості. Дослідження взаємозв’язків між зайнятістю і заробітною платою на ета пі ринкових перетворень в Україні вказує на те, що низька ціна трудових послуг стає суттєвим фактором протидії економічному зростанню, оскільки підтримує неефективну зайнятість, приводить до нагромадження обсягів прихованого без робіття, зниження продуктивності праці, поширення вторинної зайнятості та за йнятості в неформальному, тіньовому секторі економіки, деградації робочої сили. Низький рівень заробітної плати, соціально і економічно необґрунтована її міжга лузева, міжсекторальна, міжрегіональна диференціація обумовлені відривом сис теми оплати праці від основних макроекономічних показників, диспропорціями в динаміці економічних показників і показників зайнятості.

Сучасне теоретичне обґрунтування формування і використання фонду заро бітної плати спирається на відповідну теорію, засновану Дж. Ст. Міллем. Дана те орія має суттєві недоліки, обумовлені однозначним сприйняттям заробітної пла ти як результату розподілу створеної доданої вартості на відміну від дуалістично го розуміння сучасної категорії заробітної плати. Відповідно розвиток теоретич ного обґрунтування функціонування фонду заробітної плати має спиратись на ін теграцію розуміння заробітної плати як ціни праці відповідно до потреб відтво рення робочої сили. Така інтеграція приведе до формування дуалістичної катего рії фонду заробітної плати.

бібліографічні посилання

  1. бабич а. М. Государственные и муниципальные финансы: учебник для вузов / А. М. Бабич, Л. Н. Павлова. – М., 2002. – 687 с.
  2. блинов а. Взгляд в будущее. Это будет наш цикл / А. Блинов, М Благонравин., Омельченко О. // Эксперт, № 1–2 (53), 16–22 января 2006. – С. 30–37.
  3. Волков а. М. Швеция: социально-экономическая модель / А. М. Волков // Соціально-економічні моделі: статті. – М., 1991. – С. 6–7.
  4. Дєєва Н. М. Потенціал соціалізації і його регулювання в економіці: теорія, мето дологія, перспективи: монографія / Н. М. Дєєва. – Д., 2006. – 444 с.
  5. Ефимова М. Р. Социальная статистика: учебн. пособие [для студ. высш.уч. за вед.] / М. Р. Ефимова, С. Г. Бычкова; под ред. М. Р. Ефимовой. – М., 2003. – С. 462.
  6. Лютий І. О. Новітні тенденції розвитку фінансової системи України / І. О. Лю тий // Фінанси України. – 2004. – № 5. – С. 24–29.
  7. Хара В. П. Побудова соціальної держави – загальне національне завдання / В. Хара, В. Новіков // Україна: аспекти праці. – 2003. – № 3. – С. 27.
  8. замков О. О. Математические методы в экономике / О. О. Замков, А. В. Толстопя тенко, Ю. Н. Черемных. – М., 2001. – 368 с.

Надійшла до редколегії 10.08.10














Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу

© Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011-2015

Рейтинг@Mail.ru