Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу
ua  rus  en
Міністерство освіти і науки України
ДНУ Вісник Дніпропетровського університету
Серія "Економіка"

Наукове видання
  • УДК 336:519
  • ISSN 9125 0912
  • Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 7898 від 17.09.2003 р.
  • Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України (пункт 118), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з економічних наук (Постанова президії ВАК України № 1-05/3 від 08.07.2009)
 

УДК 330.101:519

В. В. Огліх, Н. В. Левченко

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Визначення оптимальної структури аграрного сектору україни для забезпечення продовольчої безпеки

Розглянуто стан та перспективи продовольчого споживання в україні та проблему підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. запропонована дискретна нелінійна динамічна модель умовної оптимізації визначення оптимальних пропорцій аграрного сектору для забезпечення продовольчої безпеки україни.

Ключові слова: продовольственная безопасность, аграрный сектор, оптимальная структура.

Рассмотрено состояние и перспективы продовольственного потребления в украине и проблема повышения эффективности сельскохозяйственного производства. Предложенная дискретная нелинейная динамическая модель условной оптимизации определения оптимальных пропорций аграрного сектора для обеспечения продовольственной безопасности украины.

Ключевые слова: инновации, инвестиционный проект, эффективность, моделирование, риск.

The state and prospects of food consumption in Ukraine and the problem of increase of agricultural production considered. The proposed discrete nonlinear dynamic model of conditional optimization determine the optimal proportions of the agricultural sector to ensure food security of Ukraine.

Key words: food security, agriculture, optimal structure.

Актуальність проблеми. Зменшення посівних площ, інтенсифікація вироб ництва палива рослинного походження, зростаюче споживання продуктів харчу вання у розвиваючихся країнах, а також зміна природно-кліматичних умов у ре зультаті потепління клімату призвели до виникнення світової, а зокрема і укра їнської продовольчої кризи. Показники, що характеризують споживання продук тів населення країни і визначають рівень її продовольчої безпеки, знизилися до критичної межі. Фактичне споживання населенням України м’ясо-молочних про дуктів харчування в 2008 році в 1,4 рази менше мінімальних затверджених норм. У порівнянні з рекомендованими раціональними нормами фактичне споживання м’ясних та молочних продуктів нижче відповідно в 2,1 і 1,7 разів. Не добираючи у споживанні продуктів тваринництва населення України змушене збільшити спо живання більш дешевих продуктів харчування, наприклад, хлібобулочних виро бів, картоплі тощо. За споживанням фруктів та ягід у розрахунку на одну особу Україна відстає від розвинутих країн учетверо. Отже, в Україні має місце гострий дефіцит продовольчого споживання не лише окремих продуктів, а і по всьому їх набору. Цей дефіцит дорівнює майже 40 %. Особливістю сучасного етапу роз витку аграрного сектору України, на який покладено важливе завдання забезпе чення населення держави якісними продуктами харчування, є наявність кризо вого стану, що проявляється в дестабілізації і спаді сільськогосподарського ви робництва, поглибленні диспропорції в ньому, величезній кількості низькорента бельних і збиткових підприємств, зростанні споживчих цін та зниженні купівель ної спроможності населення. Це свідчить про неблагополучний і навіть тривож ний стан продовольчої безпеки країни [8, с. 343–350].

Вирішення проблеми доступності продовольства пов’язане з одного боку з підвищенням доходів населення, а з іншого – з визначенням стратегії розвитку виробництва аграрного сектору, ціноутворення, організації та регулювання сіль ськогосподарського ринку, зовнішньоекономічної діяльності.

Указом Президента України «Про стан АПК та заходи щодо забезпечення продовольчої безпеки України» визначено основні напрями державної політики у цій сфері, серед яких забезпечення належної якості та безпеки продовольства, яке реалізується на внутрішньому ринку, подальше реформування аграрної сфе ри, утвердження ринкових засад функціонування АПК з метою створення спри ятливих умов для забезпечення конкурентоспроможності української аграрної продукції на внутрішньому та зовнішніх ринках, нарощування обсягів її вироб ництва, забезпечення розвитку сільських територій та соціальної інфраструкту ри села [1].

Важливу роль при виборі пріоритетів і контролі за реалізацією продоволь чого забезпечення території відіграє система його оцінки. В Україні оцінка рівня продовольчої безпеки здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання продовольчої безпеки» за сімома основними індикатора ми: добова енергетична цінність раціону харчування людини, забезпечення ра ціону людини основними видами продуктів, достатність запасів зерна у держав них ресурсах; економічна доступність продуктів харчування, диференціація вар тості харчування за соціальними групами, ємність внутрішнього ринку окремих продуктів, а також продовольча незалежність за окремими продуктами. Індика тори, що характеризують стан продовольчої безпеки держави (регіону), розра ховуються за такими основними групами харчових продуктів: хліб і хлібопро дукти; картопля; овочі, баштанні; фрукти, ягоди і виноград; цукор; олія; м’ясо і м’ясопродукти; молоко і молокопродукти; риба і рибопродукти; яйця [2].

Державна політика щодо розвитку ринків продукції сільського господарства і продовольства визначена Законом України «Про основні засади державної аграр ної політики на період до 2015 року». Згідно з ним державна політика спрямову ється на забезпечення платоспроможного попиту населення у продовольчих това рах, потреби підприємств харчової промисловості та перероблення сільськогос подарських продуктів у сировині, стимулювання розвитку спотового та форвард ного ринку на основі розвинутої біржової інфраструктури, удосконалення конку ренційного законодавства і механізмів застосування антидемпінгових та інших заходів щодо запобігання недобросовісній конкуренції, створення умов для ефек тивного захисту внутрішнього ринку та сприяння просуванню сільськогосподар ської продукції і продовольства на зовнішній ринок [3].

Усе вищезазначене доводить актуальність розробки методології рішення проблеми визначення оптимальної структури аграрного сектору України для за безпечення продовольчої безпеки.

аналіз останніх наукових публікацій. Для вирішення проблем агарного сектору було запропоновано ряд підходів. Одним з них є моделювання стратегії державної підтримки тих аграрних підприємств, які найкраще можуть використо вувати наявні ресурси для виробництва і реалізації оптимальних обсягів виготов леної продукції відповідної номенклатури та асортименту на основі теоретико ігрового підходу. Використовуючи економіко-математичну модель формуван ня стратегії виробничо-господарської діяльності, сільськогосподарські підпри ємства можуть визначити оптимальний напрям випуску своєї продукції. Модель апробована на статистичних даних сільськогосподарських підприємств Львів ської області [4, с. 271–275].

Оскільки Україна найбільше потерпіла від аварії на ЧАЕС, досить актуаль ними були і залишаються проблеми раціонального використання ресурсів в еко логічно несприятливих умовах. Розроблено еколого-економічні моделі лінійно го програмування оптимізації сільськогосподарського виробництва як найбільш ураженої галузі після аварії на ЧАЕС. Їх суть – розподілити посівні площі, які від водять під кожну сільськогосподарську культуру на ділянках відповідних агро груп з різною щільністю забруднення таким чином, щоб досягти максимально го ефекту з урахуванням технологічних, агротехнічних, організаційних та еколо гічних умов. Прикладом таких моделей є цілочисельні оптимізаційні моделі. Для них критерій оптимальності такий: знайти долю площі кожного поля (0 або 1), яку відводять під кожну культуру, тобто сформувати план розподілу культур за поля ми, який забезпечує мінімум сумарної забрудненості продукції або максимальний прибуток від реалізації продукції [5, с. 61–64].

Згідно з підходом формування структури оптимального землекористування в містах, прибутковість бізнесу в землекористуванні і корисність житла є визна чальними факторами використання більшої частини земель у межах міста. Ав тори такого підходу основними критеріями моделі вибору місця розташування для типів землекористування комерційної або житлової функції, вважають: зай нятість населення – робота, навчання тощо – зосереджене в центрі міста; тран спортні затрати пропорційні відстаням по всіх радіальних напрямках; місце роз ташування є функцією прибутковості, орендної плати і транспортних затрат; від сутність урядового контролю держави на ринку земельних ділянок та нерухомого майна. При виборі місця розташування землекористування комерційної функції землевласник робить вибір між рівнем орендної плати, яку він може заплатити, і доступністю, під якою мається на увазі відстань до ділового центру. До вихідно го припущення моделі, що одночасно є і її недоліком, відноситься моноцентризм, тобто наявність єдиного ділового центру з максимальною доступністю. При цьо му ігноруються кільцеві магістралі і вимоги деяких видів бізнесу мати вихід на зовнішні ринки [6, с. 26–29].

Основним недоліком означених моделей є незабезпечення врахування низки важливих факторів розміщення. Крім того, перераховані моделі не є динамічни ми, що не дозволяє враховувати постійно мінливі вхідні параметри моделі, а та кож проводити планування на декілька етапів.

Мета дослідження. Актуальність проблеми, а також практична відсутність її вирішення зумовлюють мету даної роботи – розробка методології визначення оптимальних пропорцій аграрного сектору України для підвищення його ефектив ності на основі аналізу структури сільськогосподарського виробництва і надання рекомендацій щодо оптимальних територіально-галузевих пропорцій аграрного сектору для забезпечення продовольчої безпеки.

Основні результати дослідження. При визначенні раціонального варіанта розміщення та спеціалізації сільськогосподарського виробництва необхідно вра ховувати велику кількість взаємозв’язків, а також вплив різного роду факторів. Схематично фактори та взаємозв’язки, які впливають на стан та розвиток аграрно го сектору зображено на рис. 1. Тому, наукове обґрунтування пріоритетів розвит ку сільського господарства має базуватися на побудові економіко-математичних моделей і реалізації їх засобами програмного забезпечення, що дозволяє розроби ти та проаналізувати сценарії розвитку галузі.

Рис. 1. Фактори та взаємозв’язки аграрного сектору

Для опису проблеми вибору оптимальної територіально-галузевої структури аграрного сектору України для забезпечення продовольчої безпеки в роботі про понується дискретна нелінійна динамічна модель умовної оптимізації.

Математичну модель задачі визначення оптимальних пропорції національно го аграрного виробництва може бути представлена таким чином.

За мету оптимізації вибрано максимізацію валового прибутку за n розгля нутих періодів, за всіма галузями сільського господарства і по всіх природно кліматичних зонах, тому цільова функція має вигляд

n ??? ( ()) ? u ? xt > max,

cx t ()

ij ij ij t =1 ??

j SiG

де c(xij(t)), uij(t), xij(t) – відповідно функція ціни, що залежить від об’єму виробниц тва; урожайність (для галузей рослинництва) або середній вихід м’яса в розрахун ку на одну голову худоби (для галузей тваринництва); гектар земельних угідь (для галузей рослинництва) або умовна голова тварини або птиці (для галузей тварин ництва) у підгалузі і в зоні j у період t; S– множина природно-кліматичних зон; G – множина галузей аграрного сектору.

Оптимізація проводилася з урахуванням усіх основних факторів розвитку аграрного виробництва, найкращим чином використовуючи ресурси та можли вості кожного регіону, а також за таких обмежень:

1) на використання земельних угідь

x () + x () ? bt i ? S,

? ji t ? ji t i ( ), t = 1, 2,

jR j?

? K

де bi(t) – загальна площа земельних угідь в зоні i у період t, га; К та R – множини підгалузей по виробництву кормових культур та інші підгалузі рослинництва від повідно;

2) на використання трудових ресурсів

ax () + ax t + ax () ? BT , i ? S

? ji j? t ? ji j? () ? ji j? t ?? , t = 1, 2, j?Zj?Rj?K

де a– технологічні коефіцієнти (люд-год/га); Вта Т– відповідно виробіток на

jі іі

1 робочого (рік) та середньоблікова чисельність працівників, зайнятих у сільсько

господарських підприємтсвах (люд) у зоні і; Z – множина підгалузей галузі тва ринництва.

3) на використання коштів для відновлення основних засобів

? ij xij () ? c , l ? Lt = 1, 2, blt l ,

jG ? iS ?

де bijl – фондоємність j-тої підгалузі в i-тій зоні за l-тою групою ОВФ (млн грн/га в рослинництві, млн грн/тис гол у тваринництві); сl – заплановані кошти на задо волення потреб в ОВФ (млн грн) за l-тою групою ОВФ.

4) на використання мінеральних та органічних добрив

mmm? j? tx j? t ? j? () j? t i ( ),

c () () + c tx () ? dt m ? M, t = 1, 2,

j?R jK

? iS ? iS ?

де cjі m(t) та dі m(t) – норма внесення m-тої групи добрив (т/га) та запланована кіль кість внесення мінеральних добрив m-тої групи добрив (т) в j-тій підгалузі рос линництва відповідно у зоні i у період t;

5) на забезпечення потреб сільськогосподарських тварин у кормах різнома нітних зоотехнічних груп та в перетравлюваному протеїні

' u () th ' u tx () ? lx t t = 1, 2,

? hij ij tx ij () + ij ' ij '( ) ij ' t ? ij ij () jK j?

? Z iS ? iS ?

() () t hu tx () ? lx t t = 1, 2,

hu tx + () t ? ()

? ij ij ij ij ' ij ' ij ' ? ij ij

jK j? ? Z iS ? iS ?

де h’ij ) – коефіцієнт, що характеризує вміст кормових одиниць (перетравлюва

(hijного протеїну) в одиниці кормової культури з множини K; h’(h) – коефіцієнт,

ij’ ij’

що характеризує вміст кормових одиниць (перетравлюваного протеїну) в одиниці зерна фуражного (ячмінь, кукурудза на зерно, овес, зернобобові); uij(t) та uij’(t) – урожайність кормових культур та зерна фуражного відповідно у підгалузі j в i-тій зоні для періоду t (т/га); l(l’) – норма затрат кормових одиниць (перетравлюва

ij ij

ного протеїну) на одну голову сільськогосподарської тварини або птиці (т).

6) на забезпечення повної потреби населення у продуктах харчування за ра ціональними нормами

?u () () ? Nt j ?G,

tx t () t = 1, 2,

ij ij j iS

?

де Nj(t) – мінімальні (для t = 1) та раціональні (для t = 2) норми забезпечення насе лення у продуктах харчування в підгалузі j у період t (т).

Апробацію запропонованого підходу було проведено за реальними даними щодо стану аграрного сектору України. Вихідними даними для розрахунків були: урожайність основних сільськогосподарських культур (т/га), середній вихід м’яса на одну голову тварини (т/гол), посівна площа (га), трудовитрати (люд-год/т та люд-год/гол), виробіток робітників (год), кількість працівників зайнятих в аграр ному секторі (люд), фондоємність (грн./га та грн./гол), кошти на оновлення ОВФ (грн.), норми внесення органічних (т/га) та мінеральних (кг/га) добрив, потреби в кормових одиницях (к.од/гол) та перетравному протеїні (т/гол) для сільськогос подарських тварин, вміст кормових одиниць (к. од.) та перетравного протеїну (т) у кормових сільськогосподарських культурах, а також мінімальна та повна потре ба для забезпечення норм споживання (т). Був проведений аналіз загальної пло щі земельних угідь, структури посівних площ, зміни поголів’я сільськогосподар ських тварин, виробництва продукції рослинництва та тваринництва, задоволен ня населення у продуктах харчування, зміни цін на сільськогосподарську продук цію, внесення добрив під посіви, відтворення ОПФ, зміни обсягу й структури екс порту, кормової бази для тваринництва та валового прибутку галузей аграрно го сектору. Необхідно відзначити, що всі перераховані величини були розрахова ні й проаналізовані окремо для кожної природно-кліматичної зони й у цілому по Україні, а також для трьох періодів часу.

Розглянемо як забезпечуються раціональні норми за результатами розв’язку задачі знаходження оптимальних пропорцій аграрного сектору України. У 2008 р. раціональні норми не були досягнуті. Зокрема, не була забезпечена повна потре ба у споживанні таких видів продукції рослинництва як цукрові буряки, овочі та плоди і ягоди. Повна потреба в них була задоволена лише на 57 %, 87 % та 47 % відповідно. У 2012 р. та 2015 р., при дотриманні розрахованих за моделлю пропорцій, поступовому збільшенні врожайності, внесенню добрив за нормами та відповідному фінансуванні, раціональні норми харчування будуть забезпече ні повністю за всіма видами продукції рослинництва. Забезпечення раціональних норм харчування продукцією рослинництва зображено на рис. 2.

Рис. 2. Раціональні норми споживання та їх забезпечення по рокам (продукція рослинництва)

У 2008 р. по жодному виду продукції тваринництва не була забезпечена ра ціональна норма харчування. Раціональна норма харчування у яловичині була за безпечена лише на 34,35 %, свинині на 37,9 %, баранині на 44,28 %, м’ясі птиці на 47,65 %. У 2012 р. за отриманими результатами вирішення задачі була досягну то лише виконання мінімальних норм харчування у всіх видах м’яса, раціональні були забезпечені на 58,87 % яловичині, на 57,77 % свинині, на 61,28 % баранині та на 75,32 % м’ясі птиці. У 2015 р. повна потреба у харчування м’ясом забезпе чена на 100 % по всім видам продукції тваринництва. Забезпечення раціональних норм харчування за продукцією тваринництва зображено на рис. 3

Висновки та перспективи подальших досліджень. Дотримання визначених територіально-галузевих пропорцій сільського господарства сприятиме вирішен ню продовольчих проблем, а також підвищенню продовольчої безпеки України як складової економічної безпеки. Досягнення цих пропорцій можливо за умов активної участі держави, залучення державних та приватних інвестицій, розроб ки стимулюючих програм для виробників сільськогосподарської продукції та ре формування земельних відносин. У ході проведення дослідження була доведена ефективність використання запропонованої у роботі моделі, поступово були до ведені до оптимального рівня всі основні показники діяльності сільськогосподар ського виробництва у прийнятні строки до 2015 р.

Рис. 3. Раціональні норми споживання та їх забезпечення по рокам (продукція тваринництва)

Основні напрямки продовження досліджень – впровадження у сільське ви робництво теоретико-методологічних засад моделювання за умов нечіткої вхід ної інформації, яке б враховувало нечітку природу аграрного сектору, а також на явність великої кількості якісних чинників.

Бібліографічні посилання і примітки

  1. Указ Президента України щодо рішення РНБО «Про стан АПК і забезпечення про довольчої безпеки України» від 28.12.05 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.rainbow.gov.ua/news/354.html?PrintVersion.
  2. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання продовольчої безпеки» від 5.12.2007 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uapravo.net/data2008/ base14/ukr14805.htm.
  3. Закон України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року» від 18.10.2005 р. № 2982-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2982-15&test.
  4. Юринець з. В. Економіко-математичне моделювання у формуванні стратегії дер жавної підтрикт сільського господарства в рамках співпраці зі СОТ і ЄС / З. В. Юринець // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – № 19.1 – С. 271–275.
  5. Малиш Н. а. Моделювання економічних процесів ринкової економіки / Н. А. Ма лиш. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://chitalka.info/n295/.
  6. Третяк а. М. Наукові основи економіки землекористування та землевпорядкуван ня / А. М. Третяк, В. М. Другак. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. pravo.vuzlib.net/book_z1631_page_26.html.
  7. чемезов С. М. Инвестиционный механизм АПК региона (на примере Свердлов ской области) / С. М. Чемезов, В. С. Мымрин, М. В. Федоров и др. – Екатеринбург, 2002. – 132 с.
  8. богданович В. Концептуальні засади розробки динамічної моделі функціонуван ня АПК / В. Богданович, В. Руликівський. – Вісник Нац. акад. держ. управління при Пре зидентові України. – 2005. – № 2. – С. 343–350.

Надійшла до редколегії 25.06.11














Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу

© Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011-2015

Рейтинг@Mail.ru