Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу
ua  rus  en
Міністерство освіти і науки України
ДНУ Вісник Дніпропетровського університету
Серія "Економіка"

Наукове видання
  • УДК 336:519
  • ISSN 9125 0912
  • Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 7898 від 17.09.2003 р.
  • Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України (пункт 118), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з економічних наук (Постанова президії ВАК України № 1-05/3 від 08.07.2009)
 

УДК 336. 71

О. Д. Вовчак

Університет банківської справи Національного банку України

Фінансова безпека банківської діяльності: вплив фінансової кризи та інструменти управління

Дестабілізаційні процеси у фінансовій сфері україни, в діяльності банків вимагають розвитку комплексних заходів щодо підвищення рівня фінансової безпеки цієї діяльності. запропоновані заходи розробляються з урахуванням впливу світової фінансової кризи та регуляторних дій Національного банку україни.

Ключові слова: банк, банківська система, фінансова криза, фінансова безпека, кризо ві явища, інструменти управління.

Ключевые слова: банк, банковская система, финансовый кризис, финансовая безопасность, кризисные явления, инструменты управления.

Destabilizing processes in the financial sphere of Ukraine lead to the necessity of taking complex measures to increase the level of financial security of activity. Offered measures take in consideration the influence of the world financial crisis as well as regulatory actions of the National Bank of Ukraine.

Key words: bank, banking system, financial crisis, financial security, crisis effects, regulatory instruments.

Сучасний стан економіки країн світу без перебільшення можна охарактери зувати як стан «світової рецесії» [1]. Виявилися хибними прогнози щодо того, що економічна криза відбудеться у середньостроковому періоді та матиме сегмен тарний характер. Фінансова система України, як і фінансові системи інших країн, впритул зіткнулася з найбільшою за останні 50 років світовою кризою.

У системі економічної безпеки України важливу роль відіграє її фінансова складова, від рівня якої залежать реалізація національних інтересів та стабіль ний економічний розвиток. Створення фінансової безпеки набуває особливої ак туальності у період фінансово-економічної кризи, оскільки розлад фінансів дер жави призводить до втрати внутрішньої та зовнішньої платоспроможності, неста більності національної грошової одиниці, зниженню доходів населення та акти вів суб’єктів господарювання.

Банківська система виступає однією із важливих складових механізму сучас ної ринкової економіки. Основою банківської системи є банківські установи, які володіють певною сукупністю важелів впливу на фінансову, інвестиційну, вироб ничу та інші сфери економіки.

Вивченням питань фінансової нестабільності та кризових явищ займалося ба гато вітчизняних науковців із країн СНД, зокрема А. Анікін, О. Василик, А. Гряз нова, Д. Дробозіна, І. Д’яконова, Н. Заяц, С. Мочерний, К. Павлюк та ін. Проте динамічні процеси кризових явищ потребують детальнішого аналізу впливу кри зи на банківський сектор країни щодо забезпечення фінансової безпеки окремих банків та удосконалення використання інструментів управління кризами в банків ській системі України.

Проблемам фінансової безпеки присвятили свої праці вітчизняні та зару біжні вчені: Б. Данилишин, З. Варналій, В. Вітлінський, А. Градов, Л. Маханець, П. Мельник, Л. Тарангул та ін. Однак наявність вищезазначених загроз глобаль ного та національного характеру в умовах тривалої фінансово-економічної кри зи в країні потребує ґрунтовного аналізу рівня фінансової безпеки та адекватної її оцінки. Зважаючи на викладене вище, мету цієї статті ми вбачаємо у виявленні особливостей впливу фінансової кризи на банківську систему в Україні та вдоско наленні методичних засад стабілізації рівня фінансової безпеки щодо використан ня окремих інструментів управління кризою в банківській діяльності.

Д. Василик категорію фінансової безпеки визначає як досить багатоплано ве поняття в економічному контексті та надзвичайно актуальне в політичному, оскільки воно є результатом практичних заходів з боку законодавчої та виконав чої влади у сфері фінансів [2, с.17]. На думку М. Карліна, більш містким є визна чення, надане колективом авторів з Національної академії внутрішніх справ Укра їни: фінансова безпека країни є таким станом фінансової, грошово-кредитної, ва лютної, банківської, бюджетної, податкової систем, який характеризується зба лансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, здатніс тю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання [3].

Особливої актуальності набуває питання оцінки загроз у фінансово-кредитній сфері. А. І. Сухоруков у монографії. «Сучасні проблеми фінансової безпеки Укра їни» [4, с. 36] вказує на такі загрози: обмежувальний характер грошово-кредитної політики, її спрямованість переважно на мінімізацію інфляції, а не на потребу економічного зростання; невисокий рівень монетизації економіки, дефіцит пла тіжних засобів; надмірна питома вага готівки у загальному обсязі грошової маси; обмеженість монетарних інструментів для регулювання пропозиції грошей та ін.

Світова фінансова криза являє собою найбільшу макроекономічну загрозу фі нансовій безпеці України протягом останніх років. В українській економіці сві това фінансова криза має кілька проявів. По-перше, вона призвела до кризи лік відності у банківському секторі. Останні кілька років перед кризою банки актив но розвивали кредитування населення за рахунок залучення з-за кордону коштів. Проте в умовах, коли закордонні банки згорнули свої кредитні програми, україн ські банки опинилися перед загрозою ліквідності. Для повернення закордонних кредитів банки змушені були перекредитовуватися за значно вищими ставками, а, крім того, нові залучені кошти стали значно дорожчими. До того ж були значно посилені вимоги до фінансового стану позичальників.

Потрібні обґрунтовані висновки щодо впливу кризи на національну економі ку з метою виявлення можливих заходів та інструментів підвищення рівня фінан сової безпеки, забезпечення ефективного антикризового управління банківською діяльністю. Дослідженню впливу фінансової кризи саме на банківську систему різних країн розглядається в роботах вітчизняних науковців. Так, О. Шевцова та І. Чичкан [5] аналізують відповідні наслідки кризи в діяльності таких країн, що розвиваються, як Індонезія, Індія. Виявлено, що першочерговим заходом для по долання кризи було нарощування капіталу банківських систем.

Цікавою з боку виявлення впливу кризи на економіку країни визначено оцін ку боргового фінансового ризику як критерію фінансової безпеки України керів ником відділу стратегії монетарної політики Апарату Ради НБУ О. Л. Яременко. Автор вказує [6] на те, що реальний сектор зменшив власну безпеку більш ніж у 4 рази, отримуючи кредити, які не забезпечені реальним зростанням доходів. А у 2009 р. взагалі отримав негативне значення індексу через негативні фінансові ре зультати, а отже й відсутність джерел для погашення боргів. Природно, що банки отримали ризики масових неплатежів за кредитами. І вже наприкінці 2008 р. дер жава вимушена була розпочати рекапіталізацію банків шляхом випуску ОВДП на 13,8 млрд. грн., у 2009 р. – на 13,7 млрд. грн., у І кварталі 2010 р. – на 6,4 млрд. грн. У моделі цей процес відображений як зменшення безпеки сектора державно го управління у 2008–2009 рр. відносно попередніх років.

Найменш навантаженим фінансовим ризиком протягом останніх передкри зових років є сектор державного управління (протягом 2001–2007 рр. коефіці єнт концентрації фінансової боргової безпеки >1). Тому логічно, що під час кри зи держава прийняла на себе частину сукупного ризику, перебираючи на себе зобов’язання реального сектора, домогосподарств, банківської системи. Власне це і сталося протягом 2008–2009 рр. Умова бездефіцитності бюджету унеможлив лювала рівномірний розподіл сукупної частки фінансової безпеки між основними системними суб’єктами. У цьому приховано проявилася дуже неприємна для не достатньо конкурентоспроможних країн альтернатива державної фінансової по літики епохи глобальної кризи: або проінфляційне пом’якшення фінансової дис ципліни, або дефолт.

На погляд С. В. Ткаченко, така оцінка ситуації у розрізі сукупних ризиків фі нансової боргової безпеки дає можливість оцінювати як їх фінансові, так і струк турні аспекти, здатна вказувати на необхідність та напрями перерозподільних за ходів монетарного та боргового характеру і повинна стати складовою частиною аналізу економічної безпеки країни [6].

Забезпечення фінансової безпеки як банківської системи України в цілому, так і окремих її складових, виходячи з їх виключного значення для соціально економічного розвитку держави, – складна і багатогранна проблема, якій необ хідно приділяти постійну увагу. Тим більше, що навіть в опублікованих Концеп ції розвитку банківської системи України та Комплексній програмі розвитку бан ківської системи України питання фінансової безпеки банків не отримали належ ного відображення [7].

В оцінці відповідності банківської системи критеріям і стратегії фінансової безпеки держави, на думку фахівців, слід виділяти три взаємопов’язаних аспек ти. По-перше, загальна оцінка життєздатності системи. По-друге, оцінка ролі цен трального банку у банківській системі, його законодавчих функцій і надійності практичного механізму їх реалізації. По-третє, оцінка здатності банківської сис теми до взаємодії як між її окремими суб’єктами, так і з державними й громад ськими центрами з приводу вироблення довгострокових стратегічних і коротко строкових цілей розвитку економіки [8, c. 150].

Стан і ресурсні можливості вітчизняної банківської системи суттєво вплива ють на економічний розвиток усієї держави. Банківська мережа стає стрижневим елементом у створенні умов фінансової стабілізації та забезпеченні стійкого еко номічного зростання. Якщо провести оцінку здійснення процедури ліквідації бан ків України за період 1992–2011 рр., то можливо виявити тенденцію до зростання кількісних показників цього процесу (табл. 1, 2). Так, за перше десятиріччя сво го існування банківська система України втратила майже 100 банків. З 1992 по 2003 р. з Державного реєстра банків України було вилучено 107 банків. На 1 січня 2001 р. у стадії ліквідації перебувало 38 комерційних банків, на 1 січня 2002 р. – 35 банків, на 1 січня 2003 р. – 24 банки, на 1 січня 2004 р. – 20 комерційних банків.

Таблиця 1 Кількість банків, що були ліквідовані протягом 1992–2003 рр.*

Рік 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003
Кількість банків 3 6 11 1 11 10 16 11 9 6 10 7

*Складено за даними НБУ [9].

Нині чимало банківських установ перебувають у стадії ліквідації. Табл. 2 міс тить дані щодо цього.

Хоча криза в діяльності банку зовсім небажана, механізм ринкової економі ки і специфічні умови діяльності банків роблять її практично неминучою. Більш того, за час свого існування будь-який комерційний банк неодноразово зіштовху ється із серйозними проблемами в роботі, здатними призвести його на межу бан крутства. І в цих умовах важливо бути готовим вчасно виявити проблеми й здій снити адекватні кроки щодо виходу з кризи з огляду на те, що відкрита стадія кри зи, як правило, настає внаслідок збігу цілого ряду причин, що вже одержали до цього часу достатній розвиток.

Таблиця 2 Кількість банків, що знаходились на стадії ліквідації протягом 2004 р. – 01.01.2011 р.*

Рік 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 на 01.01.2011
Кількість банків 20 20 19 19 13 14 18 21

*Складено за даними НБУ [9].

Національний банк України, який розробляє та впроваджує грошово кредитну політику, покликаний контролювати стан комерційних банків, установ люючи відповідні норми банківської діяльності, здійснюючи постійний нагляд за нею та регулюючи банківську систему.

Ці функції мають на меті забезпечення стійкості й запобігання банкрутства банків. Вибір конкретних інструментів грошово-кредитної політики здійснюєть ся з урахуванням особливостей національної фінансової, банківської системи, зо крема фінансового стану банків, ступеня розвитку інструментів грошового ринку та рівня його включення у процес інтеграції [10]. В Основних засадах грошово кредитної політики на 2010 та 2011 рр. ураховано сучасні тенденції в економіці країни, грошово-кредитній сфері та їх взаємний вплив на суспільний розвиток, а також оцінку подальшої перспективи, обґрунтовано напрями монетарної політи ки й передбачено комплекс змінних індикаторів фінансової сфери, спрямованих на регулювання грошового обігу та кредитування економіки з метою забезпечен ня стабільності національної грошової одиниці [11, 12].

З метою стримування інфляційного тиску та упередження поглиблення дис балансу в структурі активно-пасивних операцій банків Національний банк Укра їни з 1 січня 2008 р. підвищив облікову ставку з 8,0 до 10,0 % річних, а з 30 квіт ня 2008 року – до 12,0 % річних. Для стимулювання заощаджувальної активності населення у січні – вересні, а також з метою повернення коштів у банківську сис тему, відплив яких відбувся у IV кварталі 2008 р., Національним банком України вжито заходи щодо підвищення вартості національної валюти через зростання рівня відсоткових ставок за активно-пасивними операціями. За 2008 р. середньо зважена відсоткова ставка за операціями з обміну іноземної валюти на національ ну валюту (своп) становила 15,1 % річних, за операціями прямого репо (розрахун ково) – 13,8 % річних та за короткостроковими кредитами, які надавалися банкам у вересні – грудні 2008 р. щодо фінансового оздоровлення, – 14,1 % річних.

Починаючи з червня 2009 року облікова ставка почала зменшуватись та на кі нець 2010 р. вже становила 7,75 %, що вказує на покращення ситуації та стабілі зацію показників НБУ [9].

Зазначимо, що у кризовий період НБУ успішно використовував і такий ін струмент грошово-кредитного регулювання, як обов’язкові резервні вимоги. Цей інструмент в основному застосовувався для регулювання надлишкової ліквіднос ті банків в іноземній валюті з метою унеможливити її використання для прове дення спекулятивних операцій. У цей період Національний банк підвищував нор мативи обов’язкового резервування за строковими депозитами в іноземній валю ті нефінансових корпорацій та домашніх господарств на 1 % (з 3 % до 4 %), а за коштами на поточних рахунках і депозитами на вимогу в іноземній валюті нефі нансових корпорацій та домашніх господарств – на 2 % (з 5 % до 7 %). Відповід но за період із вересня 2008 р. до березня 2009 р. НБУ провів стерилізаційних опе рацій на загальну суму 29,68 млрд. грн. [9].

Відбулися зміни в інструментах грошово-кредитного регулювання, що зрештою і визначає монетарну політику НБУ у кризовий період. Передусім змі ни стосувалися середньозваженої процентної ставки за операціями рефінансу вання НБУ, що яскраво відображає зростання попиту на його кредитні ресурси з 2008 р., коли проблема ліквідності банківської системи України набула осо бливої гостроти.

Розглядаючи монетарну політику Національного банку в кризовий період, проаналізуємо і його процентну політику. На перший погляд може видатися, що центральний банк активно не використовував відсоткову політику як інструмент грошово-кредитного регулювання. Однак, на думку експертів, така ситуація була зумовлена адміністративним втручанням в операційну діяльність НБУ, внаслі док чого він упродовж певного періоду не проводив операцій з рефінансування і, отже, й не оголошував процентні ставки. Це позбавляло суб’єктів ринку орієн тирів щодо вартості кредитних ресурсів, а центральний банк – важелів впливу на формування ставок на міжбанківському ринку, що унеможливлювало ефективне використання процентного каналу трансмісійного механізму монетарної політи ки [9].

Створення системи фінансових інструментів антикризового управління бан ківською діяльністю та підвищення рівня її фінансової безпеки має бути спрямо вано на перехід від оперативних заходів НБУ на спектр інструментів та регуля торних заходів, спроможних модернізувати фінансову систему України. А саме це заходи щодо протидії надмірним курсовим коливанням та підтримання стій кості банківської системи.

Серед необхідних заходів визначимо такі: посилення ролі НБУ у проце сах курсоутворення шляхом активних валютних інтервенцій; розвиток механіз мів управління валютним курсом з метою забезпечення його гнучкості; зміна концепції регулювання руху капіталів щодо зняття обмежень на приплив капі талу, посилення контролю за його відпливом; зміцнення банківської системи; активізація політики рефінансування, розгляд питання щодо зменшення рівня обов’язкового резервування; надання субординованих кредитів для підтримки вітчизняних банків.

Фінансова безпека банківської діяльності має бути забезпечена розвитком ці лої низки державних заходів та заходів окремих банків. Національний банк Укра їни має скоординувати дії з іншими регуляторами – Державною комісією з регу лювання ринків фінансових послуг та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Мають бути оновлені Концепція фінансової безпеки України та розроблені Концепція фінансової безпеки окремих фінансових ринків та Стра тегічні напрямки розвитку фінансових ринків з урахування використання інстру ментів антикризового управління.

Банківські установи мають розвивати у своїй діяльності напрямок підтримки фінансової безпеки, формувати стратегію фінансової безпеки, яка має бути узго джена із загальною конкурентною стратегією банків. Саме цей напрямок у бан ківській діяльності допоможе запобігти загрозам з боку світових кризових явищ, по-перше, фінансовому ринку та, по-друге, реальному сектору національної еко номіки.

Бібліографічні посилання

  1. Вовчак О. Причини та наслідки впливу світової фінансової кризи на розвиток бан ківського і реального секторів економіки України / О. Вовчак, Н. Поляк // Вісник НБУ. – 2009. – № 9. – С. 22–25.
  2. Василик О. Д. Теорія фінансів : підручник / О. Д. Василик. – К., 2000. – 416 с.
  3. карлін М. І. Фінансова система України / М. І. Карлін. – К., 2007. – 324 с.
  4. Сухоруков а. І. Проблеми фінансової безпеки України: монографія / А. І. Сухору ков. – К., 2004. – 117 с.
  5. Шевцова О. Й. Підвищення рівня капіталізації банків як умова зміцнення кре дитної системи / О. Й. Шевцова, І. І. Чичкан // Вісник Дніпропетр. ут-ту. Серія «Економі ка». – 2010. – Т. 18, № 10/1. – Вип. 4(3). – С. 78–83.
  6. Ткаченко С. В. Оцінка боргового фінансового ризику як критерію фінансової без пеки України / С. В. Ткаченко, О. Л. Яременко. – 2010 [Електронний ресурс]. – Режим до ступу: www. lib.academy.sumy.ua›library/Visnik/Numbers/1
  7. Концепція фінансової безпеки України. [Електронний ресурс.] – Режим доступу: www.ufin.com.ua›koncepcia/008.doc
  8. Сенчагов В. Экономическая безопасность: состояние экономики, фондового рынка и банковской системы / В. Сенчагов // Вопр. экономики. – 1996. – № 6. – С. 144–153.
  9. Основні показники діяльності банків України [Електронний ресурс]. – Режим до ступу: /www.bank.gov.ua
  10. Галущак О. Фінансові інструменти управління кризовим банківництвом в Укра їні / О. Галущак, О. Вовчак // Вісник НБУ. – 2010. – № 3. – С. 16–20.
  11. Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік // Вісник НБУ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Rada_NBU/OsnovZasad-2010.pdf
  12. Основні засади грошово-кредитної політики на 2011 рік. // Вісник НБУ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Rada_NBU/OsnovZasad-2011.pdf

Надійшла до редколегії 23.03.11














Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу

© Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011-2015

Рейтинг@Mail.ru